Геологічні пам'ятки України

Вихід найдавніших порід України

В парку імені Тараса Шевченка в Дніпропетровську на правому березі Дніпра на невеликому острівку в скельних урвищах висотою до 10-12 м відслонюються сірі біотитові і біотитамфіболові архейські плагіограніти з останцями гнейсів аульської (найнижчої) серії архея. Плагіограніти складені із плагіоклазу, мікроклину, кварцу, біотиту, рогової обманки, а також акцесорних циркону, апатиту, магнетиту. Це найбільш давні граніти Українського щита, їх вік 3,2 млрд. років.

Відслонення овруцьких кварцито-пісковиків

На південній околиці смт Першотравневого Овруцького району в закинутому кар'єрі глибиною до 6 м видно кварцити і кварцито-пісковики рожевого і малинового кольору, масивні, дрібнозернисті, міцні, з похилою шаруватістю верхніх шарів. Кварцито-пісковики відносяться до толкачевської свити Овруцької серії верхнього протерозою (віком близько 1400 млн років) і розвинені лише на північному заході Українського щита. Подібні сірі і червоні кварцити та пісковики, які відносяться до Іотнійської свити верхнього протерозою, відомі на Кольському півострові.

Кварцито-пісковики з рідкими прошарками пірофілітових сланців створюють Овруцький масив, який виділяється у рельєфі місцевості як Овруцький кряж. Відслонення ілюструє рідку породу — Овруцькі кварцито-пісковики.

Виходи гранітів Житомирського типу

На південно-західній окраїні Житомира, в районі міського парку по обох берегах Тетерева здіймаються гранітні скелі — Скеля Чацького на лівому березі і Чотири Брати на правому.

Скеля Чацького має ширину 120 м і здіймається над водою на 30 м, нагадуючи у верхній частині лицаря в латах. Легенда розповідає, що після поразки в бою не злазячи з коня, шляхтич Чацький кинувся з цієї скелі у бурхливі води річки. Скеля Чотири Брати, шириною 150 м та висотою 10 м над рівнем річки, являє собою чотири виступи, що вертикально підіймаються з води, як чотири велетні, за якими на протилежному березі темніє густий ліс.

Скелі складені гранітами Житомирського типу, які відносяться до Кіровоградсько-Житомирського інтрузивного комплексу ранньопротерозойського віку (близько 1900 млн років). Граніт світло-сірий і сірий, дрібно- і середньозернистий, масивний, складений з плагіоплазу, мікрокліну, кварцу, біотиту, а також другорядних мінералів — апатиту, гранату і вторинних — хлориту, серізиту. Такий самий граніт розробляється у Крошнянському кар'єрі Житомира.

Відслонення Головинського габро

Біля східної околиці с. Головино розташований Сліпчицький кар'єр. У ньому — сіра середньо-зерниста порода габбро з рівномірно зернистою структурою, міцна, масивна, яка складається з плагіоклазу, моноплинного піроксену, гіперстену, олевіну, а також другорядних мінералів — ільменіту, рідкотитаномагнетіту калієвопольового шпату, біотіту, іноді кварцу. Головинське габбро відноситься до Коростенського комплексу протерозойського віку (1750 млн років). Порода є чудовим декоративно-облицьовувальним матеріалом.

Скелі

В с. Нова Рудня урвисті скелі оточують береги Тетерева. Вони дуже мальовничі і мають химерні обриси та утворюють каньйон, в якому тече річка. Темно-сірі скелі вздовж Тетерева, що поросли чагарником та поодинокими деревами, а також водяний млин утворюють дуже мальовничий куточок природи.

Скелі складені монцонітами, що відносяться до коростенського комплексу протерозойського віку (1780 млн років). Це переважно темно-сірі середньозернисті, трохи порфировані породи, в їх складі переважають польові шпати (до 75%), кварц (приблизно 10%), темнокольорові мінерали (до 13%) — піроксен, рогова обманка тощо. На окремих ділянках породи поступово переходять в габромонсоніти. Вони добре поліруються до дзеркального блиску.

Відслонення Архейських гранітів. Острів Хортиця

У Запоріжжі на Дніпрі розкинувся найбільший на річці острів Хортиця, який з давніх-давен приваблював мандрівників своєю величчю та красою. «Береги річки здаються чорними, масивної величини стінами, каміння яких ніби давить один на одного...Тут Дніпр здається таким диким, грізним і разом з тим величним та чарівним, що мимоволі звертає на себе увагу людини, вселяє в неї водночас і страх до себе і якесь священне благоговіння» — писав академік Д. Яворницький. В час козацької вольниці на Хортиці знаходився стан запорізьких козаків, адже острів являє собою природну, важкодоступну фортецю. Ландшафт Хортиці надзвичайно різноманітний. Нагромадження гранітних скель, стрімчаки, балки і урочища, які вкриті чагарником, степові ділянки, що чергуються з ділянками хвойного лісу, тополині, гаї, насадження білої акації і шовковиці — все тут творить красу. З часів запорізьких козаків збереглися назви окремих скель і зв'язані з ними багаточисельні легенди — Два Брати, Стовпи, Запорізька миска та багато інших.

Відслонення берегів острова, пасма та окремі скелі складені гранітами Дніпропетровського комплексу архейського віку, їх ізотопний вік 2840-2640 млн років.

Гранітний масив Кам'яні Могили

Знаходиться на території Кам'яномогильського степового заповідника, розташованого у Куйбишевському районі Запорізької області та Володарському районі Донецької області. У верхів'ях р. Коротиша виходять граніти Приазовського кристалічного масиву. Кристалічні породи у вигляді вивітрених скель з чисельними нішами, гротами та ущелинами тягнуться від північного сходу на південний захід уздовж р. Коротиша двома паралельними пасмами, які здіймаються майже на 100 м над навколишньою місцевістю. Східне пасмо вище і має крутіші схили. Поміж пасмами лежить долина, що складена молодими, загалом четвертинними відкладами. Центр масиву — з рожевих крупнозернистих пегматоїдних гранітів у периферійній частині аплітоїдних і порфировидних гранітів. Граніти складені з мікрокліну, плагіоплазу (альтиду), біотиту, кварцу мусковіту, флюориту, а також акцесорних мінералів ксенотиту, касситериту, циркону, сфену та аматиту. Граніт відноситься до кам'яномогильського комплексу верхнього протерозою. Різноманітність мінералів, які входять до складу порід масиву, підвищують його мінерало-петрографічне значення.

Виходи базальтів у кар'єрі Іванова Долина

На південній околиці с. Базальтове на правому березі р. Горині, у кар'єрі Іванова Долина викриті верхньопротерозойські (ізотопний вік 680 млн. років) базальти, дрібнокристалічні, чорного кольору з характерною окремістю трьох видів. Висота базальтових призматичних стовпів досягає 30 м. Базальтові стовпи Іванової Долини — одне з найбільших гірських геологічних явищ в області. В породах кар'єру можна зустріти мінерали, що утворилися під час метаморфічних (адуляр, хлорити, яніт), гідротермальних (самородна мідь, піріт, марказит, кварц, халцедон, кальцит, барит, хлорит, гематит, тощо), а також під час гіпергенних (малахіт, лазурит, барит, калькозит, псиломелон тощо) процесів. Базальти Іванової Долини входять до смуг базальтів, що спрямовані з південного сходу на північний захід.