Грунтознавство
Термінологічний словник з грунтознавства та географії грунтів (В)
В
- Вали протиерозійні
- штучні земляні споруди на схилах для попередження водної ерозії грунту.
- Вапнування
- спосіб хімічної меліорації кислих г. для заміни в поглинальному комплексі обмінних іонів водню та алюмінію на іони кальцію.
- Варіант грунту
- таксономічна одиниця класифікації грунтів України; група г., що в межах виду відрізняються за характером їх використання (цілинні, освоєні, дреновані, зрошувані).
- Вбирна здатність грунту
- здатність г. затримувати ті чи інші речовини із навколишнього середовища. Г. поглинає воду, гази, пари, розчинені речовини, суспензії, масла, фарби, мікроорганізми, молекули і окремі іони, міцели. За схемою К.К.Гедройца розрізняють такі види вбирання: механічне, фізичне, фізико-хімічне, хімічне та біологічне.
- Вермикуліти
- мінерали з групи шаруватих силікатів.
- Вертисолі
- щільні чорні грунти
- група, яка об'єднує щільні глинисті темнозабарвлені сильно тріщинуваті грунти.
- Верховодка грунтова
- води грунтові
- вільна гравітаційна волога, яка утворює в товщі грунту тимчасовий водоносний горизонт, не зв'язаний гідравлічно з горизонтом вод підгрунтових. Водоупором для верховодки грунтової є шар грунту зі зниженою водопроникністю будь-якого походження (напр.: ілювіальний горизонт).
- Верховодка надмерзлотна
- одна з форм верховодки грунтової, водоупором для якої служить мерзлий шар г.
- Вивітрювання
- сукупність змін, які відбуваються з гірськими породами і мінералами, що їх складають, у термодинамічних умовах земної поверхні під впливом природних факторів. Розрізняють: фізичне, хімічне та біологічне В.
- Вивітрювання внутрішньогрунтове
- процеси вивітрювання, які відбуваються в товщі г.
- Вид грунтів
- таксономічна одиниця класифікації грунтів; група грунтів у межах роду, що відрізняються за ступенем розвитку основного грунтотворного процесу (ступінь опідзоленості опідзолених, кількість гумусу та потужність гумусового горизонту чорноземів, ступінь засоленості засолених і т.д.).
- Виділення кореневі
- органічні та мінеральні речовини, які виділяться корінням рослин у зовнішнє середовище (ризосферу).
- Вилуговування грунту
- вимивання з г. різних розчинних речовин у процесі вивітрювання та грунтоутворення низхідним або боковим током грунтового розчину.
- Випаровування сумарне
- евапотранспірація
- процес переходу газоподібної вологи в атмосферу в результаті транспірації рослин і фізичного випаровування.
- Випаровування фізичне
- у грунтознавстві процес випаровування вологи з відкритої поверхні грунту або поверхні рослин (без урахування транспірації рослинами).
- Виснаження грунту
- збіднення г. на поживні речовини в результаті тривалого вирощування с.-г. культур без внесення добрив або при недостатній їх кількості.
- Витяжка водна
- фільтрат водного розчину, який одержано після збовтування г. з дистильованою водою.
- Витяжка кислотна
- фільтрат від взаємодії г. з будь-якою кислотою.
- Вівіаніт
- мінерал з групи нормальних фосфатів. Продукт грунтоутворення у відновлювальних умовах. Характерний для деяких заплавних і болотних грунтів.
- Відбивальна здатність
- здатність г. відбивати сумарну радіацію, яка надходить на його поверхню.
- Відновлення
- хімічна реакція, протилежна окисненню. Суть В. полягає в приєднанні електронів речовиною, яка відновлюється.
- Відношення Сгк:Сфк
- числовий вираз відношення кількості вуглецю, який входить до складу гумінових кислот, до кількості вуглецю, що входить до складу фульвокислот. Використовується для характеристики хімічного типу гумусу.
- Вік грунту
- тривалість існування г. у часі. Час , протягом якого відбувалося формування певного грунту.
- Включення
- тіла, які знаходяться в грунтовій товщі і не пов'язані з процесами грунтоутворення (камені, черепашки, залишки матеріальної культури людини).
- Власне гумусові речовини
- темно забарвлений продукт процесу перетворення органічних решток, який формується тільки в товщі грунту або грунтотворної породи.
- Води грунтові
- див. верховодка грунтова.
- Води підгрунтові
- волога вільна гравітаційна, що утворює в підгрунті водоносний горизонт, який визначається за появою дзеркала вільної води в свердловині (колодязі, шурфі).
- Води підгрунтові мінералізовані
- в.п., які містять легкорозчинні солі. Розрізняють слабо – (0,5-5 г/л), середньо – (5-30 г/л) та сильномінералізовані (більше 30 г/л) або: а) прісні з умістом розчинних солей до 0,5-1,0 г/л, б) солонуваті – від 1,0 до 3,0 г/л, в) слабосолоні – від 3 до 10 г/л г) солоні і дуже солоні – від 10 до 50 г/л, д) розсільні (ропа) – більше 50 г/л.
- Води талі
- вода, яка утворюється внаслідок танення снігу або льоду.
- Водневий показник
- рН, від'ємний десятковий логарифм концентрації іонів водню (г·іон/л) у даному розчині: pH = -lgCН+.
- Водний баланс
- співвідношення між водою, що потрапила в грунт (атмосферні опади, конденсована волога, грунтові та іригаційні води), до води, що була ним втрачена (фізичне випаровування, транспірація, поверхневий та внутрігрунтовий боковий і вертикальний стік) за певний проміжок часу.
- Водний режим грунту
- сукупність явищ, що визначають надходження, переміщення, витрату й використання організмами грунтової вологи.
- Водний режим грунту непромивний
- імпермацидний
- тип водного режиму, характерний для природних зон, де кількість води випадаючих опадів дорівнює або, частіше, менша, ніж кількість води, що випаровується з грунту.
- Водні властивості грунту
- властивості грунту, які визначають поведінку грунтової вологи. До них відносяться: вологоємність, водопроникність, водопідіймальна здатність, гігроскопічність та ін.
- Водопроникність грунту
- здатність г. пропускати через себе воду. Залежить від гранулометричного складу, збагачення г. колоїдами, складу обмінних катіонів та ін.
- Водорості грунтові
- екологічне угруповання тих видів водоростей, які живуть в грунтах. Розрізняють наземні, водно-наземні та власне грунтові водорості.
- Водостійка структура грунту
- структура г., яка здатна чинити опір розмивній дії води. В.с.г. має місце в грунтах, багатих на колоїди, які насичені багатовалентними катіонами.
- Водостійкість агрегатів грунту
- здатність агрегатів г. чинити опір розмивній дії води.
- Водоупор
- шар грунту чи породи з низькою водопроникністю.
- Волога адсорбована
- один з видів В. зв'язаної.
- Волога вільна
- частина ґ. вологи, яка не підлягає впливу сорбційних сил.
- Волога гігроскопічна
- пароподібна вода, яку грунт, подібно до інших подрібнених тіл, поглинає з повітря (див. гігроскопічність грунту).
- Волога гравітаційна
- Волога вільна
- вода, що пересувається в грунті під дією сил тяжіння.
- Волога грунтова
- вода, яка утримується в г. у формі молекул Н2O.
- Волога доступна
- частина грунтової вологи, яка може бути використана рослинами. Нижня межа доступності – вологість стійкого в'янення рослин. Близький за змістом термін – волога продуктивна.
- Волога зв'язана
- Волога сорбована
- Волога плівкова
- Волога орієнтована
- частина ґ. вологи, яка знаходиться під впливом сорбційних сил.
- Волога капілярна
- вода, що утримується або пересувається в грунті під дією капілярних (меніскових) сил.
- Волога конституційна
- волога хімічно зв'язана.
- Волога кристалізаційна
- вода, що входить до складу кристалічних речовин у вигляді самостійних молекул, наприклад, вода, що входить до складу молекули гіпсу (CaSO4·2H2О).
- Волога недоступна рослинам
- волога незасвоювана
- частина г. вологи, яка не може бути використана рослинами, в тому числі і в процесі їх в'янення, Найбільший вміст у г. В.н.р. називається "мертвим" запасом вологи; він близький до максимальної гігроскопічності і залежить від виду рослин та умов їх росту.
- Волога плівкова
- рідка вода, яка обволікає тверді часточки грунту суцільною плівкою. В пересуванні В.п. по профілю г. сила тяжіння не приймає участі. В.п. утримується в г. завдяки молекулярним силам зчеплення між твердими часточками г. та орієнтованими навколо них молекулами води.
- Волога продуктивна
- частина грунтової вологи, поглинаючи яку, рослини не тільки підтримують свою життєдіяльність, але й синтезують органічні речовини. Нижньою межею В.п. є вологість грунтова стійкого в'янення рослин.
- Волога хімічно зв'язана
- не зовсім точний термін, розуміються іони ОН-, які входять до складу речовини, а при прожарюванні вилучаються у вигляді води.
- Волога, що просочується
- волога вільна, волога гравітаційна, яка пересувається в г. або в підгрунті вниз під впливом сили тяжіння.
- Вологість грунту
- вміст води в грунті,%.
- Вологість стійкого в'янення рослин
- вологість грунту, за якої проявляються перші ознаки в'янення рослин, що не зникають при переміщенні рослин в атмосферу, насичену водяними парами.
- Вологоємкість грунту
- величина, яка кількісно характеризує г. водоутримуючу здатність. Залежно від умов утримання вологи розрізняють В.г. польову, загальну, капілярну, найменшу, повну, граничну, максимальну молекулярну, адсорбційну молекулярну. З них основними є найменша (польова), капілярна та повна.
- Вологоємкість грунту максимальна молекулярна
- (за О.Ф. Лєбєдєвим) – найбільший вміст у г. вологи, яка утримується силами притягання на поверхні твердих часточок г.
- Вологоємкість грунту найменша
- Вологоємкість грунту польова
- Вологоємкість грунту польова гранична
- Field water capacity
- максимально можливий вміст підвішеної води після відтоку всієї гравітаційної вологи.
- Вологоємність грунту повна
- вміст вологи в г. при умові повного заповнення всіх пор водою.
- Вологопровідність грунту
- провідність грунту по відношенню до води.