Назаренко І.І., Польчина С.М. Нікорич В.А.
Грунтознавство

Термінологічний словник з грунтознавства та географії грунтів (В)

В

Вали протиерозійні
штучні земляні споруди на схилах для попередження водної ерозії грунту.
Вапнування
спосіб хімічної меліорації кислих г. для заміни в поглинальному комплексі обмінних іонів водню та алюмінію на іони кальцію.
Варіант грунту
таксономічна одиниця класифікації грунтів України; група г., що в межах виду відрізняються за характером їх використання (цілинні, освоєні, дреновані, зрошувані).
Вбирна здатність грунту
здатність г. затримувати ті чи інші речовини із навколишнього середовища. Г. поглинає воду, гази, пари, розчинені речовини, суспензії, масла, фарби, мікроорганізми, молекули і окремі іони, міцели. За схемою К.К.Гедройца розрізняють такі види вбирання: механічне, фізичне, фізико-хімічне, хімічне та біологічне.
Вермикуліти
мінерали з групи шаруватих силікатів.
Вертисолі
щільні чорні грунти
група, яка об'єднує щільні глинисті темнозабарвлені сильно тріщинуваті грунти.
Верховодка грунтова
води грунтові
вільна гравітаційна волога, яка утворює в товщі грунту тимчасовий водоносний горизонт, не зв'язаний гідравлічно з горизонтом вод підгрунтових. Водоупором для верховодки грунтової є шар грунту зі зниженою водопроникністю будь-якого походження (напр.: ілювіальний горизонт).
Верховодка надмерзлотна
одна з форм верховодки грунтової, водоупором для якої служить мерзлий шар г.
Вивітрювання
сукупність змін, які відбуваються з гірськими породами і мінералами, що їх складають, у термодинамічних умовах земної поверхні під впливом природних факторів. Розрізняють: фізичне, хімічне та біологічне В.
Вивітрювання внутрішньогрунтове
процеси вивітрювання, які відбуваються в товщі г.
Вид грунтів
таксономічна одиниця класифікації грунтів; група грунтів у межах роду, що відрізняються за ступенем розвитку основного грунтотворного процесу (ступінь опідзоленості опідзолених, кількість гумусу та потужність гумусового горизонту чорноземів, ступінь засоленості засолених і т.д.).
Виділення кореневі
органічні та мінеральні речовини, які виділяться корінням рослин у зовнішнє середовище (ризосферу).
Вилуговування грунту
вимивання з г. різних розчинних речовин у процесі вивітрювання та грунтоутворення низхідним або боковим током грунтового розчину.
Випаровування сумарне
евапотранспірація
процес переходу газоподібної вологи в атмосферу в результаті транспірації рослин і фізичного випаровування.
Випаровування фізичне
у грунтознавстві процес випаровування вологи з відкритої поверхні грунту або поверхні рослин (без урахування транспірації рослинами).
Виснаження грунту
збіднення г. на поживні речовини в результаті тривалого вирощування с.-г. культур без внесення добрив або при недостатній їх кількості.
Витяжка водна
фільтрат водного розчину, який одержано після збовтування г. з дистильованою водою.
Витяжка кислотна
фільтрат від взаємодії г. з будь-якою кислотою.
Вівіаніт
мінерал з групи нормальних фосфатів. Продукт грунтоутворення у відновлювальних умовах. Характерний для деяких заплавних і болотних грунтів.
Відбивальна здатність
здатність г. відбивати сумарну радіацію, яка надходить на його поверхню.
Відновлення
хімічна реакція, протилежна окисненню. Суть В. полягає в приєднанні електронів речовиною, яка відновлюється.
Відношення Сгк:Сфк
числовий вираз відношення кількості вуглецю, який входить до складу гумінових кислот, до кількості вуглецю, що входить до складу фульвокислот. Використовується для характеристики хімічного типу гумусу.
Вік грунту
тривалість існування г. у часі. Час , протягом якого відбувалося формування певного грунту.
Включення
тіла, які знаходяться в грунтовій товщі і не пов'язані з процесами грунтоутворення (камені, черепашки, залишки матеріальної культури людини).
Власне гумусові речовини
темно забарвлений продукт процесу перетворення органічних решток, який формується тільки в товщі грунту або грунтотворної породи.
Води грунтові
див. верховодка грунтова.
Води підгрунтові
волога вільна гравітаційна, що утворює в підгрунті водоносний горизонт, який визначається за появою дзеркала вільної води в свердловині (колодязі, шурфі).
Води підгрунтові мінералізовані
в.п., які містять легкорозчинні солі. Розрізняють слабо – (0,5-5 г/л), середньо – (5-30 г/л) та сильномінералізовані (більше 30 г/л) або: а) прісні з умістом розчинних солей до 0,5-1,0 г/л, б) солонуваті – від 1,0 до 3,0 г/л, в) слабосолоні – від 3 до 10 г/л г) солоні і дуже солоні – від 10 до 50 г/л, д) розсільні (ропа) – більше 50 г/л.
Води талі
вода, яка утворюється внаслідок танення снігу або льоду.
Водневий показник
рН, від'ємний десятковий логарифм концентрації іонів водню (г·іон/л) у даному розчині: pH = -lgCН+.
Водний баланс
співвідношення між водою, що потрапила в грунт (атмосферні опади, конденсована волога, грунтові та іригаційні води), до води, що була ним втрачена (фізичне випаровування, транспірація, поверхневий та внутрігрунтовий боковий і вертикальний стік) за певний проміжок часу.
Водний режим грунту
сукупність явищ, що визначають надходження, переміщення, витрату й використання організмами грунтової вологи.
Водний режим грунту непромивний
імпермацидний
тип водного режиму, характерний для природних зон, де кількість води випадаючих опадів дорівнює або, частіше, менша, ніж кількість води, що випаровується з грунту.
Водні властивості грунту
властивості грунту, які визначають поведінку грунтової вологи. До них відносяться: вологоємність, водопроникність, водопідіймальна здатність, гігроскопічність та ін.
Водопроникність грунту
здатність г. пропускати через себе воду. Залежить від гранулометричного складу, збагачення г. колоїдами, складу обмінних катіонів та ін.
Водорості грунтові
екологічне угруповання тих видів водоростей, які живуть в грунтах. Розрізняють наземні, водно-наземні та власне грунтові водорості.
Водостійка структура грунту
структура г., яка здатна чинити опір розмивній дії води. В.с.г. має місце в грунтах, багатих на колоїди, які насичені багатовалентними катіонами.
Водостійкість агрегатів грунту
здатність агрегатів г. чинити опір розмивній дії води.
Водоупор
шар грунту чи породи з низькою водопроникністю.
Волога адсорбована
один з видів В. зв'язаної.
Волога вільна
частина ґ. вологи, яка не підлягає впливу сорбційних сил.
Волога гігроскопічна
пароподібна вода, яку грунт, подібно до інших подрібнених тіл, поглинає з повітря (див. гігроскопічність грунту).
Волога гравітаційна
Волога вільна
вода, що пересувається в грунті під дією сил тяжіння.
Волога грунтова
вода, яка утримується в г. у формі молекул Н2O.
Волога доступна
частина грунтової вологи, яка може бути використана рослинами. Нижня межа доступності – вологість стійкого в'янення рослин. Близький за змістом термін – волога продуктивна.
Волога зв'язана
Волога сорбована
Волога плівкова
Волога орієнтована
частина ґ. вологи, яка знаходиться під впливом сорбційних сил.
Волога капілярна
вода, що утримується або пересувається в грунті під дією капілярних (меніскових) сил.
Волога конституційна
волога хімічно зв'язана.
Волога кристалізаційна
вода, що входить до складу кристалічних речовин у вигляді самостійних молекул, наприклад, вода, що входить до складу молекули гіпсу (CaSO4·2H2О).
Волога недоступна рослинам
волога незасвоювана
частина г. вологи, яка не може бути використана рослинами, в тому числі і в процесі їх в'янення, Найбільший вміст у г. В.н.р. називається "мертвим" запасом вологи; він близький до максимальної гігроскопічності і залежить від виду рослин та умов їх росту.
Волога плівкова
рідка вода, яка обволікає тверді часточки грунту суцільною плівкою. В пересуванні В.п. по профілю г. сила тяжіння не приймає участі. В.п. утримується в г. завдяки молекулярним силам зчеплення між твердими часточками г. та орієнтованими навколо них молекулами води.
Волога продуктивна
частина грунтової вологи, поглинаючи яку, рослини не тільки підтримують свою життєдіяльність, але й синтезують органічні речовини. Нижньою межею В.п. є вологість грунтова стійкого в'янення рослин.
Волога хімічно зв'язана
не зовсім точний термін, розуміються іони ОН-, які входять до складу речовини, а при прожарюванні вилучаються у вигляді води.
Волога, що просочується
волога вільна, волога гравітаційна, яка пересувається в г. або в підгрунті вниз під впливом сили тяжіння.
Вологість грунту
вміст води в грунті,%.
Вологість стійкого в'янення рослин
вологість грунту, за якої проявляються перші ознаки в'янення рослин, що не зникають при переміщенні рослин в атмосферу, насичену водяними парами.
Вологоємкість грунту
величина, яка кількісно характеризує г. водоутримуючу здатність. Залежно від умов утримання вологи розрізняють В.г. польову, загальну, капілярну, найменшу, повну, граничну, максимальну молекулярну, адсорбційну молекулярну. З них основними є найменша (польова), капілярна та повна.
Вологоємкість грунту максимальна молекулярна
(за О.Ф. Лєбєдєвим) – найбільший вміст у г. вологи, яка утримується силами притягання на поверхні твердих часточок г.
Вологоємкість грунту найменша
Вологоємкість грунту польова
Вологоємкість грунту польова гранична
Field water capacity
максимально можливий вміст підвішеної води після відтоку всієї гравітаційної вологи.
Вологоємність грунту повна
вміст вологи в г. при умові повного заповнення всіх пор водою.
Вологопровідність грунту
провідність грунту по відношенню до води.