Андрейко І. М.
Природа Городоччини

Рослинний світ Городоцького району

Від початку свого зародження рослинний покрив Городоцького району багаторазово змінювався відповідно до зміни ґрунтово-кліматичних умов. Науковими дослідженнями доведено, що в дольодовикову епоху на Городоччині росли теплолюбні субтропічні і тропічні рослини, які зникли з початком зледеніння.

Сучасний рослинний покрив сформувався у післяльодовикову епоху (голоцен). Згодом він був радикально змінений господарською діяльністю людей і втратив свій первісний видовий склад. Внаслідок цього, під природною рослинністю залишилося лише 32% території району, тоді як під культурною — понад 50%.

Рослинність лісів

У доагрокультурний церіод ліси займали більшу частину Городоччини, про що свідчить велике поширення грунтів, які сформувалися під колишніми лісами (дерново-підзолисті, світло-сірі, темно-сірі опідзолені та опідзолені чорноземні). Тепер площа лісів становить 8706 га або 12% території Городоцького району. З них державні ліси займають 8179 га, ліси населених пунктів, сільськогосподарських господарств і промислових підприємств — 527 га. Державні ліси закріплені за лісництвами: Басівським — 2300 га, Комарнівським — 3252 га, Рудківським — 1370 га, Яворівським у 1237 га.

Ліси поширені на околицях району: на півдні поблизу сіл Тершаків, Підзвіринець, Татаринів, Поляна, Грабино, Піддолини; на сході біля сіл Малого Любеня, Чулович, Бірче; на заході біля сіл Зелений Гай, Побережне, Путятичі, Милятин, Бар, Родатичі.

За складом деревостою ліси поділяються на листяні, хвойні і мішані. Переважають твердолистяні породи дерев.

Основними лісоутворюючими породами є дуб звичайний і сосна звичайна, до яких домішуються граб звичайний, клен широколистий, ясен звичайний, береза бородавчаста, тополя біла і тремтяча (осика), вільха чорна і сіра, смерека біла, модрина європейська та ін.

Частіше зустрічаються ліси, що складаються з двох-трьох домінуючих порід дерев: грабово-дубові, сосново-дубові, дубово-грабово-соснові та ін. Менш поширені ліси з переважанням однієї породи: дубові, соснові, грабові, березові та ін.

У підліску ростуть кущі ліщини, ожини, малини, крушини ламкої, вовчого лика і трав'яний покрив (осока кількох видів, кропива жалка, зірочник гайовий, вороняче око, чемериця, копитняк європейський).

Багато лісових рослин належать до лікарських: бузина чорна, шипшина, малина, черемха, горобина звичайна, барвінок малий, конвалія, папороть чоловіча, звіробій, орляк звичайний, купина лікарська.

Рослинність лук

Луки займають 18% території району. Поділяються на заплавні, низинні та суходільні. Найпоширенішими є заплавні луки, пов'язані із заплавами практично всіх рік, але головні масиви знаходяться в заплавах Дністра і Верещиці. Переважає осоково-злаково-різнотравна рослинність: дрібна і середня осока, крупні і дрібні злаки (мітлиця біла, костриця лучна, гребінник звичайний, лисохвіст лучний, пухівка вузьколиста) та різнотрав'я (жовтець їдкий, калюжниця болотяна, перстач гусячий та ін.).

Низинні луки зосереджені на знижених ділянках річкових терас і вододілів. У травостої переважають осока, костриця східна (типчак), тимофіївка лучна, конюшина лучна і біла.

Суходільні луки не заливаються паводковими водами. Вони найменш поширені. Типовими представниками рослинного покриву є мітлиця тонка, костриця лучна, тимофіївка лучна, конюшина лучна і повзуча, щавель горобинний, кучерявий і кислий.

Серед лучних трав до лікарських належать кульбаба лікарська, полин гіркий і звичайний (чорнобиль), подорожник великий і середній, кмин звичайний, деревій звичайний.

Рослинність боліт і водойм

Внаслідок меліорації заболочених земель помітно зменшилося поширення найбільш вологолюбних видів болотяних рослин (очерету, рогозу, лепехи). З трав'яних угруповань переважають осока, лепешняк, тростяниця, очерет, рогіз широко- і вузьколистий, з лікарських — дягель лікарський. З водяних рослин розповсюджені ряска мала, спіроделла багатокоренева, лепешняк плавучий, пухирник звичайний, латаття біле, схеноплектус озерний, глечики жовті, рдесник плавучий.

Рослинність полів і садів

У польовій рослинності чітко виділяються культурні рослини і бур'яни. Культурні рослини займають більше половини земель району (рілля, сади). Їх групують на зернові, зернобобові, технічні, овочеві, кормові і садові. З-поміж них основні площі займають пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, картопля, цукровий і кормовий буряки, капуста, цибуля, огірки, помідори, морква, яблуня, груша, слива, вишня.

До польових належать також велика група рослин під загальною назвою бур'яни. На полях вони вважаються шкідливими, конкурентами культурних рослин.

Серед них найтиповішими є осот жовтий, грицики звичайні, молочай польовий і садовий, хрін куповидний, щавель кінський. Особливо масове поширення мають пирій повзучий, хвощ польовий, галінснога (незабутниця дрібноквіткова), будяк кучерявий, лобода біла, зірочник середній (мокрець), ромашка непахуча. Лікарськими є хвощ польовий, грицики звичайні і т. ін.

На території району є рослини, які занесені до «Червоної книги України». Це анакамптис пірамідальний, білоцвіт весняний, булатка червона, зозулинець селеровий, пальчатокорінник травневий, плаун колючий, ситник вузлуватий, лілія лісова та ін.