Карпенко H.I.
Рельєф морських берегів

Береги гляціального розчленування: шхерні, фієрдові, друмлінові. Шхери, друмліни, ози і ками як форми рельєфу

Фієрдові (ф’єрдові) береги формуються на узбережжях припливних морів, де прибережні рівнини розчленовані улоговинами, виробленими льодовиком, в осадових пухких породах. Такі береги поширені на деяких ділянках узбережжя Лабрадорського півострова, півночі Аляски, в гирлах таких річок, як Ельба, Маас, Шельда.

Шхерні береги – різновид берегів з льодовиковим розчленуванням понижених ділянок суші. Інгресії моря зазнали прибережні території з такими характерними формами льодовикової екзарації, як баранячі лоби, шхери, кучеряві скелі, які складені міцними кристалічними породами. Після затоплення водою ці додатні форми рельєфу виступають над водною поверхнею як своєрідні скелясті острови-шхери (від шведського skar – дрібний скелястий острівець). Шхерний тип берегів є характерним на багатьох ділянках узбережжя морів Балтійського, Північного, Бофорта, Баффіна та заток Гудзонової, Мен, Святого Лаврентія, півдня Чилі і Аргентини. Такі береги формуються на неглибокому підводному схилі, вони розчленовані великою кількістю скелястих островів і розділяючими їх мілководними протоками, що зумовлює послаблення хвильових процесів і дефіцит відкладів, передусім у неприпливних умовах. Проте там, де шхери формуються в регіонах значної льодовикової акумуляції, може утворюватись значна кількість наносів, передусім на підводному схилі.

Друмліновий берег – доволі рідкісний тип берега. На плоских рівнинних поверхнях після відступання материкового льодовика залишалися такі акумулятивні форми рельєфу, як друмліни, ози, ками, кінцевоморенні горби, складені пухкими льодовиковими відкладами. Після затоплення таких ділянок морем ці додатні форми рельєфу виступають над водною поверхнею у вигляді островів. Друмлінові острови легко руйнуються морськими хвилями та утворюють характерні коси і стрілки різних типів. Цей тип берега, на думку Ю.Д. Шуйського, відображає певною мірою елементи широтної географічної зональності.