Природні країни Європи: Фенноскандія, Середньоєвропейська рівнина, Альпійсько-Карпатська країна

Що таке азональні природні комплекси?

Фенноскандія

Фенноскандія — це територія, що складена давніми породами, які в районі Балтійського щита виходять на поверхню (мал. 186). На північному заході Фенноскандії в каледонський період горотворення виникли Скандинавські гори. Саме вони були центром потужного давнього зледеніння, що охоплювало великі рівнинні простори Європи. Тут розкидані відшліфовані льодовиком скельні куполи і валуни, безліч озерних улоговин, які він утворив. Своєрідні і береги Фенноскандії. Тут багато скелястих островів, глибоких вузьких морських заток, що виникли внаслідок затоплення морем оброблених льодовиком долин суходолу (мал. 187).

Мал. 186. Природні країни Європи

Мал. 187. Фенноскандія (морська затока)

Незважаючи на розташування Фенноскандії у субарктичних широтах, її клімат м'який, з ознаками морського.

Пригадайте чому

Тільки внутрішні райони природної країни мають континентальний клімат. Особливості геологічної будови рельєфу та клімату сприяли розвитку розгалуженої озерно-річкової сітки. Більша частина Фенноскандії вкрита тайгою. Лише на півдні вона змінюється мішаними лісами. На Крайній Півночі та на вершинах гір розташовані ділянки тундри і лісотундри.

Фенноскандію інколи справедливо називають природним музеєм. Тут є поклади руд заліза та міді, нікелю та кобальту, самоцвітів та керамічної сировини, різноманітної сировини для виробництва мінеральних добрив.

Острів Ісландія є однією з вершин серединно-океанічного хребта Атлантичного океану. Тут багато гарячих джерел, гейзерів, часто відбуваються виверження вулканів (мал. 188). У районі Ісландії формуються часті циклони, що зумовлюють на острові нестійку погоду. Значні дощі з вітром тільки зрідка змінюються ясними днями.

Мал. 188. Утворення вулканічного острова

На острові розташований найбільший льодовик Європи, площа якого понад 8 тис. км кв. Рослинність острова бідна: мохи та лишайники у горах змінюються смарагдовим килимом луків у долинах.

Середньоєвропейська рівнина

Середньоєвропейська рівнина простяглася вздовж узбережжя Північного та Балтійського морів і займає прогини молодої платформи. Давній льодовик залишив тут потужні, сотні метрів завтовшки, льодовикові відклади. Тому рельєф території хвилясто-горбистий.

Узбережжя Північного моря зайняті маршами — низовинними смугами, на яких формуються родючі ґрунти. Місцями марші заболочені. На осушених, захищених від хвиль греблями і дамбами ділянках люди займаються землеробством, будують свої оселі (мал. 189).

Мал. 189. Нідерланди

Клімат змінюється із заходу на схід, від морського до помірно континентального. В минулому рівнини були вкриті густими лісами. Тепер вони вирубані, а в окремих місцях навіть з'явилися пустоші — занедбані, необроблювані землі. Первинні ліси збереглися тільки як окремі масиви, які називаються пущі. Один із таких масивів — добре відомий заповідник Біловезька Пуща, розташований на територіях Польщі та Білорусі. В ньому охороняють представників тваринного світу, яких уже немає в інших районах Європи: зубрів, оленів та ін.

Давні гори і рівнини Середньої Європи

Давні гори і рівнини Середньої Європи являють собою середньовисотні складчасті споруди заввишки близько 1500 м, із згладженими вершинами (мал. 190). Між гірськими спорудами, у прогинах молодої платформи, сформувалися рівнини. Клімат західної частини природної країни переважно морський помірний. У гірських районах кількість опадів значно більша, що зумовило розвиток річкової сітки. Саме тут збереглися ділянки колишньої суцільної зони широколистих лісів. Про це свідчать назви гірських масивів:

• Чеський Ліс,
• Тюрінгенський Ліс,
• Шварцвальд (Чорний ліс).

Надра природної країни багаті на корисні копалини, зокрема на вугілля та залізну руду.

Мал. 190. Гори Середньої Європи

Альпійсько-Карпатська країна

Альпійсько-Карпатська країна простяглася на 2700 км і включає в себе Альпи, Карпати, а також гори Стара Планина з прилеглими низовинами — Нижньодунайською і Середньодунайською.

Рельєф цих молодих гір являє собою складну систему хребтів і масивів, розчленованих дуже глибокими долинами. Природні архітектори — вода, вітер і лід — за багато років надали вершинам примхливих обрисів. Підземні води утворили численні карстові печери та найглибші у світі провалля. Високим хребтам Альп притаманний так званий альпійський рельєф із загостреними скелястими гребенями, піками та пірамідальними вершинами, обробленими льодовиками. Альпи — важливий кліматорозділ Європи. На північ від гір клімат помірний, а на південь — субтропічний.

Карпати, що складені менш стійкими до ерозії породами поступаються Альпам за висотою, найвища вершина досягає 2655 м.

Відшукайте її на карті

Зате у Карпатах багато родовищ корисних копалин. Тут залягають нафта й газ, мідна руда, золото, срібло, ртуть, уран тощо. Клімат переважно помірно континентальний. Це один із найбільших лісистих районів Середньої Європи, тому Східні Карпати ще називають Лісистими. В горах є відомі курорти, їх виникненню сприяли джерела мінеральних вод.

Піренейський півострів

Піренейський півострів за обрисами нагадує прямокутник, що з півдня й півночі облямований гірськими хребтами. Найвищі гори — Піренеї (мал. 191). В рельєфі переважають плоскогір'я, розчленовані глибокими річковими долинами.

Мал. 191. Піренеї

Середземноморський клімат півострова досить контрастний. На вологішому заході поширені вічнозелені твердолисті ліси. У посушливих внутрішніх районах переважають розріджені низькорослі чагарники і трави.

Півострів багатий на корисні копалини, зокрема на руди чорних, кольорових і рідкісних металів і на кам'яне вугілля.