Заставний Ф.Д.
Фізична географія України

Дослідження українців за кордоном

Українці брали активну участь у географічних дослідженнях різних регіонів земної кулі. Насамперед слід згадати Василя Григоровича-Барського (1701 р., Київ — 1747 р., Київ) — відомого українського мандрівника, випускника Києво-Могилянської академії. Мандрував Угорщиною, Болгарією, Грецією, Італією, Палестиною, Аравією, Єгиптом. Описав населення, господарство, торгівлю цих країн. Записи Василя Григоровича-Барського неодноразово перевидавалися.

Відомим дослідником-краєзнавцем широкого профілю був нащадок запорізьких козаків Єгор Петрович Ковалевський (1809 р., с. Ярошівка на Харківщині — 1868 р., Петербург). Навчався в Харківському університеті, де в той час географію викладав відомий український письменник П. П. Гулак-Артемовський. Є. П. Ковалевський був учасником 10 великих експедицій, під час яких пройшов понад 75 тис. км. Він досліджував Алтай, Урал, Казахстан і Середню Азію, Східні (румунські) Карпати, Афганістан. Очолив дві експедиції до Китаю. Побував у Північно-Східній Африці, у верхів'ї Білого Нілу, де до нього ще не ступала нога європейського дослідника.

Залишив велику літературну спадщину. Зустрічався з Тарасом Шевченком, знав і шанував його творчість. Виступив ініціатором і організатором викупу з кріпацтва двох братів Тараса Шевченка — Микити та Йосипа і сестри Ірини.

Одним з організаторів і керівників першої російської морської навколосвітньої експедиції (1803-1806 рр.) був Юрій Федорович Лисянський (1773 р., м. Ніжин Чернігівської обл. — 1837 р., Петербург). В експедицію вирушило два кораблі — «Надєжда» (командир І. Ф. Крузенштерн) і «Нева» (командир Ю. Ф. Лисянський). Кораблі побували на Гавайських островах, відвідали Аляску, Китай. Великі наукові матеріали, зібрані Ю. Ф. Лисянським, викладені в праці «Подорож навколо світу на кораблі «Нева» в 1803-1806 роках».

Видатним мандрівником і дослідником був Микола Миколайович Миклухо-Маклай (1846-1888 рр.) — правнук курінного отамана Війська Запорізького Охріма Макухи.

М.М. Миклухо-Маклай здійснив 10 подорожей і кілька окремих виїздів до островів Нової Гвінеї, Філіппінських, півострова Малакки, до материка Австралії, островів у Тихому океані. Близько 3 років жив серед папуасів Нової Гвінеї. Довів, що люди, незалежно від раси, споріднені за своїм походженням. Написав понад 160 цінних наукових праць, зібрав багаті колекції, що нині зберігаються в Музеї антропології та етнографії в Росії.

Вагомий внесок у дослідження Азії зробив правнук запорізького козака Паровальського Микола Михайлович Пржевальський (1839-1888 рр.). У 1867-1869 рр. подорожував по Уссурійському краю Далекого Сходу. З 1870 р. протягом 18 років досліджував Центральну Азію. За цей час він здійснив туди чотири великі експедиції: Монгольську, Джунгарську (Східний Тянь-Шань, озеро Лобнор) і дві Тібетські. М. М. Пржевальський, досліджуючи величезні території, всебічно вивчав їх природу, населення, складав карти. У Центральній Азії відкрив кілька гірських хребтів, дослідив райони верхів'їв річок Хуанхе та Янцзи, вперше описав дикого верблюда, дикого коня (коня Пржевальського), гімалайського ведмедя, зібрав багаті ботанічні та зоологічні колекції.

Перелік прізвищ українців, що брали активну участь у дослідженнях різних регіонів земної кулі, згаданими ученими не обмежується. Та їх здебільшого знають як російських, польських, чеських, німецьких вчених. Наше завдання — віднайти таких вчених, належним чином оцінити їх внесок у дослідження Землі, популяризувати їх здобутки саме як українських вчених. Український народ має знати своїх науковців, пишатися ними.

Запитання

  1. Які країни світу досліджував Є. П. Ковалевський? Складіть коротку розповідь про нього.
  2. Який внесок у географічну науку зробив М.М. Пржевальський?
  3. Чому багатьох дослідників-українців, які вивчали географію зарубіжних країн, часто називали російськими вченими?