Погода та показники її стану. Температура повітря

§ 27. Погода

Усі ми, вирушаючи до школи, на роботу, цікавимося, якою буде погода. Виглядаємо у вікно, є опади чи немає, дивимось на термометр — холодно чи тепло, намагаємось передбачити, який буде день. Отже, погода може змінюватися за короткий проміжок часу. Та найпростіше увімкнути радіо і прослухати прогноз погоди. Для нас вона може бути «гарною» чи «поганою», але для спеціаліста поняття «погода» включає шість показників її стану: температура повітря, атмосферний тиск, швидкість, сила і напрям вітру, вологість повітря, хмарність і опади. Всі ці показники можуть змінюватися у часі і у просторі. Це значить, якщо в одній місцевості сухо, тепло й сонячно, то за кілька десятків кілометрів від неї може бути холодно й волого. А через кілька годин все знову зміниться. Всі зміни погоди відбуваються лише у тропосфері.

Отже, погода — це стан нижнього шару атмосфери в даний час і в даному місці.

Стан погоди доводиться враховувати людям багатьох професій: морякам і льотчикам, будівельникам і працівникам транспорту, але особливо — працівникам сільського господарства.

Наведи приклади показників погоди, які можуть зашкодити праці людей цих професій. Чому?

Дуже важливо передбачити, якою буде погода через добу, кілька днів, тижнів, вміти складати прогноз погоди. У цьому немає нічого загадкового. Наука, що вивчає зміни основних показників стану повітря, називається метеорологією. Спостереження за погодою ведуться на метеорологічних станціях за допомогою спеціальних приладів. Ці станції розміщені по території всієї земної кулі.

Наукові передбачення погоди вимагають великої кількості даних, глибоких знань і найсучаснішої техніки. Щоб скласти прогноз погоди, наприклад, для Києва терміном на три доби, необхідні дані усіх основних показників її стану з метеостанцій всієї Північної півкулі, а на 5-7 діб — зі всієї Землі. Всі показники стану повітря взаємопов'язані і зміна одного з них приводить до зміни всіх інших. Знаючи ці закономірності, можна передбачити погоду на найближчий час і прогнозувати на майбутнє.

Висновки

1. Погода — стан нижнього шару атмосфери в даний час і у даному місці. Погода характеризується за шістьома основними показниками, а саме: температура, атмосферний тиск, вітер, вологість, хмарність, опади. Всі вони тісно взаємопов'язані.
2. Спостереження за змінами погоди та її передбачення проводяться на метеостанціях, розташованих по всій Землі. Наука, яка вивчає зміни основних показників стану повітря, називається метеорологією. Вона необхідна людям багатьох професій та у побуті.

§28. Температура повітря

Повітря, як скло, пропускає сонячні промені на поверхню Землі, саме не нагріваючись. Доторкнись до віконного скла у сонячний день і ти переконаєшся, що воно холодне, а підвіконня тепле. Повітря у тропосфері нагрівається від земної поверхні, нагрітої Сонцем. Тому чим далі (вище) від Землі, тим воно холодніше.

Пригадай, на скільки градусів у тропосфері знижується температура повітря з підйомом угору.

Температуру повітря на метеостанціях визначають за допомогою термометра, знімаючи показники через кожні три години. Термометр має бути у затінку, куди протягом дня не проникають прямі сонячні промені. Інакше дістанемо не температуру повітря, а температуру нагрітої Сонцем скляної трубки.

Від чого залежить температура повітря? Чому вона найвища у другій половині дня і найнижча перед сходом Сонця? Чому ближче до екватора температури протягом року завжди високі, а біля полюсів — низькі? Чому влітку в наших широтах завжди тепліше, ніж взимку?

Сонячні промені протягом доби нагрівають Землю нерівномірно. Чим вище Сонце над горизонтом, тим сильніше воно гріє, тим вища температура. Отже, чим більший кут падіння сонячних променів, тим вища температура (мал. 63).

Мал. 63. Залежність нагрівання земної поверхні від кута падіння сонячних променів

Температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів.

Кут падіння сонячних променів залежить не тільки від часу доби, а й від широти місцевості. Між екватором і тропіками він найбільший (до 90°), біля полюсів — найменший.

Пригадай тему «Земля в Сонячній системі»

У Північній півкулі кут падіння сонячних променів найбільший 22 червня (у Києві він становить 63° 12'). Найменший 22 грудня (у Києві — 16° 2'). Тому в літні місяці завжди тепліше, а в зимові — холодніше.

Коли передають по радіо температуру за минулу добу, то називають одну цифру, а не всі виміри за добу. Вона називається середньою добовою температурою. Її дістають шляхом обчислення середньоарифметичного числа.

Пригадай, як його одержують у математиці

Різницю між найвищою і найнижчою температурою повітря називають амплітудою коливань температур.

Розрізняють добову амплітуду — різницю між найвищою і найнижчою температурою протягом доби, місячну — різницю середніх температур діб протягом місяця, річну — різницю між найтеплішим і найхолоднішим місяцем року.

Річні амплітуди коливань температур збільшуються від екватора до полюсів. На екваторі вони становлять близько 1°С, на широті Києва — 27,7°С.

Для обробки даних, одержаних під час спостережень за змінами температури повітря, складають графіки ходу температур: добові, місячні, річні (мал. 64).

Мал. 64. Добовий (ліворуч) та річний (праворуч) графіки ходу температур

Кут падіння сонячних променів — головна причина зміни температури повітря, але не єдина. На температуру впливають прозорість атмосфери, хмарність, напрям вітру, опади тощо.

Висновки

1. Повітря нагрівається не від сонячних променів, а від нагрітої ними земної поверхні.
2. Нагрівання земної поверхні залежить від кута падіння сонячних променів на її поверхню. Чим більший цей кут, тим нагрівання більше.
3. Кут падіння сонячних променів залежить від часу доби, широти місцевості, положення Землі щодо Сонця (протягом року).
4. Різницю між максимальною і мінімальною температурою називають амплітудою коливань температур.