Клімат
Великобританію називають країною туманів і дощів. Клімат країни змінюється залежно від регіону. У Англії клімат м'який і вологий, завдяки відносній теплоті морів, що омивають її. Середньорічна температура складає біля +11°С на півдні і +9°С на північному сході. Шотландія є найхолоднішим регіоном Великобританії. У горах на півночі лежить сніг з листопада по квітень-травень. Клімат Уельсу і Північної Ірландії м'який і вологий. Середньорічна температура Північної Ірландії складає +10°С. Найбільш рясні осідання в Шотландії, Північній Ірландії, горах Англії і Уельсу (1000—1500 мм в рік). Найменша кількість опадів в південно-східній Англії (600—750 мм в рік).
Флора
Рослинність Англії досить бідна, ліси займають менше 4% території, найчастіше зустрічаються дуб, береза, сосна. У Шотландії лісу поширеніші, хоча в регіоні переважають вересові пустки. В основному в лісах на півдні і сході виростають дуб і хвойні дерева — ялина, сосна і модрина. В Уельсі ліси в основному листяні — ясен, дуб. У гірських районах поширені хвойні дерева.
Фауна
У Англії мешкають олень, лисиця, кролик, заєць, борсук. Серед птахів — куріпка, голуб, ворон. Рептилії, яких на всіх Британських островах всього 4 види, в Англії рідкісні. У річках водяться в основному лосось і форель. Для Шотландії найбільш характерні олень, косуля, заєць, кролик, куниця, видра і дикий кіт. З птахів переважають куріпки і дикі качки. У річках і озерах Шотландії також багато лосося і форель. У прибережних водах ловляться тріска, оселедець. У Уельсі фауна практично така ж, як і в Англії, за винятком чорного тхора і лісової куниці, які в Англії відсутні.
Річки і озера
Головні річки Англії — Темза, Северн, Тайн. Головні річки Шотландії — Клайд, Тей, Форс, Твід, Ді і Спей. Серед численних озер особливо виділяються легендарні Лох-Несс, Лох-Тей, Лох-Кетрін. Головні річки Уельсу: Ді, Уск, Тейфі. Найкрупніше озеро — Балу. Головні річки Північної Ірландії — Фойл, Верхній Бан і Нижній Бан. Озеро Лох-Ней — найбільше на Британських островах.
Господарська оцінка природних умов і ресурсів
Берегова лінія островів добре розчленована. Навіть у південній частині головного острова віддаленість від моря не перевищує 100-120 км, а в північній ця відстань удвічі коротша. За характером поверхні територія майже нарівно представлена рівнинами (плоскими і погорбованими) та узгір'ями. Найбільше заселена і економічно розвинена південно-східна рівнинна частина країни. Узгір'я, які поширені на заході й півночі, заселені слабо і використовуються лише для екстенсивних форм господарювання. Найбільш суворим і найменш сприятливим для проживання людини є Північно-Шотландське нагір'я.
З-поміж покладів мінеральної сировини найважливіше значення мають паливні ресурси. Кам'яне вугілля було природною основою промислового перевороту кінця XVIII — початку XIX ст. Багаті вугільні басейни Центральної Англії, Південного Уельсу, Середньої Шотландії та Північної Англії надзвичайно вдало розташовані щодо всієї території та водних шляхів. У 70-х роках XX ст., коли частина вугільних родовищ економічно себе вичерпала, було відкрито великі поклади нафти і природного газу на шельфі Північного моря. Частка Великобританії у цих покладах становить понад 2 млрд т нафти і 700 млрд м куб газу. До речі, перешкодою у добуванні нафти й газу є не глибина моря, а погода. Платформи в центрі й на півночі моря працюють в умовах сильних вітрів і високих хвиль. За винятком палива, країна небагата на іншу мінеральну сировину.
Великобританія лежить у зоні широколистих лісів помірного поясу. Клімат її вологий (океанічний) з майже рівномірним розподілом опадів протягом року. Завдяки Гольфстріму зима дуже м'яка, з рідкісними морозами, а літо прохолодне. Кількість опадів зменшується в напрямі на схід від 2000 мм і більше на узбережжях до 600 мм на південному сході. Кліматично-ґрунтові умови сприятливі для цілорічного вирощування трав і утримання тварин, а тепер — і для нових культур, що створюються за допомогою біотехнології.
У ході промислового розвитку Великобританія першою в світі зазнала дуже значного забруднення природного середовища, особливо у вугільно-металургійних і портових районах. Заходи, вжиті у другій половині XX ст., покращили становище. Існує національна програма охорони природи і система заповідних територій. Серед десяти національних парків найбільшим і найвідомішим є Лейк-Дістрикт (Озерна округа) у Кемберлендських горах у Північній Англії.