Населення
Першими відомими предками сучасного населення Великобританії були бритти — кельтські племена, які з'явились на островах більш як 2500 років тому. Англи, сакси і юти — германські племена — переселилися на цю територію в V—VII ст. н. є., пофранцужені норманни — в XI ст. Понад 80% сучасного населення становлять англійці. Англійська мова належить до германської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Серед англійців в окрему групу виділяють ольстерців, які є нащадками змішаних шлюбів англійців та ірландців, їх нараховується понад 1 млн чоловік. Шотландці (їх 5 млн чоловік), ірландці (2,2 млн чоловік) і валлійці, або уельсці (1,5 млн) є нащадками кельтських племен. Шотландці та валлійці сприйняли англійську мову. Мова ірландців належить до кельтської групи індоєвропейської сім'ї. За своєю релігією англійці, ольстерці, валлійці та шотландці здебільшого є протестантами різних напрямків. Ірландці — католики. Британці (цим терміном об'єднують усе населення Великобританії) зробили великий внесок у світову історію, науку, культуру і спорт.
Демографічні показники сучасного населення Великобританії аналогічні іншим індустріально розвиненим країнам. Характерні низький рівень народжуваності і смертності, постаріння населення, здрібнення сімей.
В XVI—XIX і першій половині XX ст. Великобританія була класичною країною еміграції. До 1861 р. виїзд за межі країни не реєструвався. Але в 1861—1930 рр. було зафіксовано понад 8 млн чоловік, які переселилися переважно в США і «білі колонії» (домініони) — Канаду, Австралію, Нову Зеландію і Південну Африку.
У другій половині XX ст. емпрацію замінило протилежне явище — імміграція у Великобританію іноземних робітників. Причинами її стали низький природний приріст населення в країні та висока вартість робочої сили. Іммігранти прибувають з країн Співдружності — острови Вест-Індії, Східної Африки, Пакистану, Індії. «Кольорова» община нині налічує приблизно 3 млн чоловік, у тому числі 1,5 млн мусульман.
Великобританія — густо заселена і високоурбанізована країна. Середня густота населення становить 239 чоловік на 1 км кв. У горах Шотландії вона знижується до 0,4 чоловіка на 1 км кв. Одночасно смуга, що простягнулася від Манчестера до Лондона, належить до найбільш залюднених не тільки в Європі, а й в усьому світі. Понад 3/4 населення Англії та Уельсу живе в міських графствах. У Шотландії та Ольстері цей показник дещо менший. Міський спосіб життя в сільських графствах робить реальний рівень урбанізації одним з найвищих у світі. Міграції населення пов'язані з переміщенням людей із внутрішніх зон великих міст у передмістя, в тому числі й у сільські графства.
Міста Англії значною мірою виникли ще за часів римського панування, тобто майже 2000 років тому. Окремі — породження промислового перевороту. Є міста, що тільки народилися. Це супутники великих міст. Саме в Англії виникла і здійснилася вперше ідея їх створення. У системі міського розселення вирішальна роль належить восьми величезним міським утворенням, які складаються з головного міста і його оточення. Вони дістали назву конурбацій, або метрополітенських графств. їхніми центрами є Лондон, Бірмінгем, Манчестер, Ліверпуль, Лідс-Брадфорд, Шеффілд, Ньюкасл-апон-Тайн та Глазго. Населення Великого Лондона становить 6,8 млн чол., інших — від 1,1 до 2,6 млн. Разом у них проживає майже третина населення країни. Характерним для Великобританії, як і для інших високорозвинених країн, є постійне зменшення населення в офіційних межах великих міст і переміщення його в передмістя, чи навіть у сільську місцевість.
Загальна характеристика господарства
Великобританія належить до шести головних економічно розвинених країн світу. Державний сектор її економіки включає Англійський банк, пошту, Бі-Бі-Сі, основні авіакомпанії, атомну промисловість, видобування вугілля, газове господарство і електроенергетику, виплавляння сталі, залізниці, доки і внутрішні водні шляхи. Серед приватних корпорацій найбільшими є нафтові «Шелл» і «Бритіш Петролеум», фінансова «Ллойдз», телекомунікаційна «Бритіш Телекомунікейшн», фармацевтична «Глаксо» та ін.
У сільському і лісовому господарстві та в рибальстві зайнято лише 1% працюючого населення, і вони дають 2% ВНП, в промисловості, будівництві, відповідно, 28% і 31%, у третинному (нематеріальному) секторі — 71% і 67%. Розвинеш всі галузі сучасного виробництва і послуг.
Специфічною є висока залежність країни від зовнішньої торгівлі. Вартість експорту та імпорту становить понад 2/5 ВНП. Великобританія — єдина з шести головних економічно розвинених країн, яка експортує більше послуг, ніж товарів, і є найбільшим постачальником послуг на світовий ринок. Це наслідок високого рівня розвитку, а в історичному плані пов'язано з існуванням колись величезної колоніальної імперії та традиціями так званого «невидимого» експорту. Доходи від зарубіжних інвестицій, банківських і страхових операцій, морського і повітряного флоту, туризму доповнює експорт ділових, телекомунікаційних, науково-інформаційних і культурних послуг.
Найтісніші економічні зв'язки Великобританія має із Західною Європою, в першу чергу з країнами ЄС. На них припадає майже 2/3 її зовнішньої торгівлі. По 1/10 зовнішньої торгівлі Великобританії спрямовано на США і на країни Співдружності. Частка Великобританії в зовнішньому торговому обігу України становила в 1995 р. 2,4 %.