Поверхневі води Закарпатської області: річки Тиса, Чорна Тиса, Біла Тиса

Закарпатська область розміщена в найбільш зволоженому регіоні республіки, вкрита густою мережею річкових систем. По її території протікають 9429 річок сумарною довжиною 19 866 км. Із них 9277 — малих річок (довжиною до 10 км), що становить близько 79% всіх водотоків. Їх загальна довжина 16 248 км. Довжиною понад 10 км є 152 річки. Загальне простягання їх 3618 км. Річок довжиною понад 100 км лише чотири (табл. 7). Загальна площа водного дзеркала річок, каналів, озер і ставків становить понад 15 тис. га.

Таблиця 7. Річки Закарпатської області довжиною понад 10 км

Середня густота річок області 1,7 км/км² — найбільша в УРСР. По території вона змінюється від 1,3 км/км² на рівнині до 2,0 км/км² у горах.

Вся річкова система області належить до басейну Тиси. На території Закарпаття знаходиться тільки верхня, переважно правобережна, частина басейну. Майже всі правобережні притоки беруть початок у горах, привододільній частині Українських Карпат і протікають в основному з північного сходу на південний захід.

Річки Закарпатської області за своїм режимом поділяють на дві групи:

• гірські (площа водозбору їх становить 75% території області),
• передгірно-рівнинні.

До першої групи зачисляють в основному верхні та середні ділянки річок області: Чорна та Біла Тиси, Тиса (до м. Великий Бичків), Косівська, Шопурка, Тересва (до с. Дубове), Теребля (до с. Драгове), Ріка (до с. Березове), Боржава (до с. Довге), Латориця (до м. Свалява), Уж (до м. Ужгород).

Друга група — це нижні течії більшості річок, які протікають по Закарпатській або Притисенській низовині.

Середня висота водозборів досягає 800-1200 м, середні похили 200-300%. Ширина водозборів 10-30 км. Басейни приток західної частини області мають грушеподібну форму. Їх ширина 35-45 км, середня висота водозборів 300-700 м.

Тиса утворюється від злиття Чорної та Білої Тиси 4 км вище м. Рахів. За водністю серед карпатських річок вона поступається тільки Дністру. Її протяжність 966 км, у межах області 201 км. Загальна площа водозбору 153 000 км², в області 11 300 км². На окремих ділянках вона протікає по державному кордону з УСРР та УНР (104 км).

Від місця утворення і до державного кордону СРР Тиса тече у південно-західному напрямі по вузькій долині, стиснутій високими стрімкими схилами. На державному кордоні річка круто повертає на захід. До смт. Великий Бичків вона зберігає гірський характер. На цій ділянці з румунської території в неї впадає притока Вішеу.

Тиса зберігає західний напрям до м. Тячів, після нього змінює його на північно-західний і так прямує аж до м. Хуст. На цій ділянці вона приймає ряд приток: з лівого берега р. Іза, з правого — річки Косівська, Шопурка, Апшиця, Тересва, Теребля та Ріка. Долина річки розширюється до 8-9 км. Падіння Тиси помітно зменшується і становить 1,8-2,4 м/км. Русло звивисте, розгалужене. Ширина русла змінюється в межах 40-100 м, середня глибина від 0,5-1,0 м (на перекатах) до 1,5-4,0 м (на плесах).

Нижче м. Хуст Тиса тече в широтному напрямі, до Виноградова проривається через Вулканічний хребет, утворюючи так звані Хустські ворота. Долина ріки тут звужується до 1,3 км внаслідок крутих і високих схилів Вулканічного хребта.

Нижче м. Виноградове Тиса тече по Закарпатській низовині, де набуває рис рівнинної річки з незначним падінням (0,4-0,8 м/км). Ширина заплави 200-400 м, найбільша 2 км. Для захисту населених пунктів і родючих земель від затоплення вздовж ріки від с. Велика Копаня споруджені водозахисні дамби висотою 2-4 м.

Русло звивисте, розгалужене, з численними островами. Воно сильно деформується. Ширина річки 80-140 м. Глибина на перекатах 0,5-2,0 м, на плесах 1,5-6,0 м, місцями до 10 м. Швидкість течії на плесах 0,2-0,6 м/с, на перекатах 0,7-2,5 м/с.

На території Закарпатської низовини створена мережа каналів в основному меліоративного призначення, яка істотно змінила гідрографію місцевості.

Чорна Тиса бере початок на північно-східному схилі хребта Свидовець на висоті 1400 м н.р.м. Довжина її 49 км, площа басейну 567 км кв. Від витоку до с. Чорна Тиса річка тече в широтному напрямі з заходу на схід, між Горганами та Свидовцем, а потім повертає на південний захід, і в цьому напрямі протікає до злиття з Білою Тисою, прорізаючи впоперек найвищу частину Полонинського хребта. Басейн Чорної Тиси цілком лежить у гірській місцевості, що й визначає гірський характер режиму та будови долини річки. Долина її глибока, слабо звивиста (рис. 10). Ширина русла змінюється від 10 до 25-50 м. Глибина в межень 2,0-0,5 м, під час паводків збільшується до 4-6 м. Швидкість течії у межень 1,0-1,5 м/с. Середні витрати 12,3 м³/с (с. Білин). Біля м. Ясиня з лівої сторони в Чорну Тису впадає р. Лазещина.

Рис. 10. Річка Чорна Тиса (фото Ю.П.Єрмоленка)

Біла Тиса бере початок на південно-західному схилі Чорногори на висоті 1650 м н.р.м. і тече в широтному напрямі зі сходу на захід, відділяючи своїм руслом Чорногору від Рахівського масиву. Це типово гірська ріка з великими похилами (10 м/км), глибокою вузькою слабо звивистою долиною, з крутими залісеними схилами, які часто обриваються до русла прямовисними скелями. Довжина її 19 км, площа водозбору 489 км². Середня швидкість течії 2-3 м/с, середні витрати 13,5 м³/с (с. Розтоки).