Населення Південної Америки. Держави
Які чинники впливають на розміщення населення?
Населення
Населення Південної Америки сформувалося внаслідок змішання корінного населення з переселенцями, що прибули сюди передусім з Європи.
Корінне населення — індіанці — належить до американської гілки монголоїдної раси. До приходу європейців індіанці, що населяли рівнини материка, мали родоплемінний лад. Вони займалися мисливством, рибальством, збиранням їстівних рослин. В Андах і на узбережжі Тихого океану утворилися сильні індіанські держави з високим рівнем землеробства і скотарства, ремеслами, розвинутим мистецтвом.
Іспанці та португальці, що підкорили індіанські народи Південної Америки, завезли сюди у XVI-XIX ст. для роботи на плантаціях мільйони негрів-рабів з Африки. Нащадків від шлюбів негрів та європейців називають мулатами, індіанців і негрів — самбо, європейців та індіанців — метисами.
Починаючи з XIX ст., після проголошення південноамериканськими країнами незалежності, кількість переселенців на материк з Європи та Азії збільшується. Особливо багато переселенців прибуває з Німеччини, Італії, Греції, Китаю, Японії, Росії та України. Людей, що переселилися в Південну Америку в пізніші часи, відносять до прийшлого населення. Вони зберігають свою мову, звичаї, культуру, утворюючи в деяких країнах значні за кількістю населення групи — діаспори. Таким чином, населення Південної Америки складається з корінного (мал. 134), змішаного і прийшлого.
Мал. 134. Бразилійка
Нині на Південноамериканському континенті живе понад 313 млн чоловік. Щорічний природний приріст населення становить близько 2%.
Населення на материку розміщується дуже нерівномірно. На сході Південної Америки середня густота висока і становить близько 100 чол. на 1 км кв. Також досить густо заселені гірські райони Андійського заходу — 50-100 чол. на 1 км кв. Проте середня густота населення на континенті — усього 20 чол. на 1 км кв. Цей показник найнижчий у світі після Австралії.
В останні роки освоюються внутрішні райони материка, особливо активно — Амазонія. Різко збільшується переміщення сільського населення в міста. Нині переважають великі міста, яких на континенті налічується понад 200.
Держави
На території Південної Америки розташовано 12 незалежних держав. Усі вони належать до країн, що розвиваються.
За політичною картою атласу визначіть країни, що розміщені у східній рівнинній частині материка та в Андах.
За рівнем економічного розвитку, розмірами території і кількістю населення серед країн Південної Америки виділяють Бразилію (мал. 135), Аргентину, Чилі. Для них характерні порівняно високий рівень розвитку промисловості, великі сільськогосподарські плантації.
Більшість держав — переважно аграрно-індустріальні. В них переважає монокультурний розвиток сільського господарства, а також гірничодобувні галузі промисловості. Так, більшу частину свого доходу від зовнішньої торгівлі Болівія одержує за рахунок продажу газу і олова, Венесуела і Еквадор — нафти, Колумбія — кави і квітів, Перу — риби та рибопродуктів.
Мал.135. Ріо-де-Жанейро — фінансова столиця Бразилії
ВИСНОВКИ
- Населення Південної Америки складається з корінного, змішаного і прийшлого.
- Населення на материку розміщене нерівномірно, найбільше заселений схід Південної Америки.
- Держави Південної Америки належать до країн, що розвиваються.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- Порівняйте народи та расовий склад населення Африки і Південної Америки.
- Чим пояснити нерівномірне розміщення населення материка?
- За комплексною картою порівняйте напрями господарського розвитку країн сходу і заходу материка.
Гуано
На Тихоокеанському узбережжі Південної Америки в пустелі Атакама виникло незвичайне родовище азотної селітри. Воно має вигляд смуги 50 км завширшки і 700 км завдовжки. Потужність шару селітри досягає п'яти метрів. Неглибоке її залягання дає змогу без застосування спеціальної техніки видобувати цінну сировину. Спочатку її використовували для виготовлення пороху, а потім навчилися виробляти з неї азотну кислоту і добриво.
Як же утворилися ці поклади? Згідно з однією з теорій, походження родовища пов'язане з величезною кількістю пташиного посліду — гуано, що його залишили за тисячі років птахи, які селяться на скелях. За посушливих умов пустелі гуано перетворюється на селітру.
Тумановловлювач
Атакама є справжнім полюсом сухості Південної Америки. Окремі її ділянки не одержують опадів упродовж багатьох років. Лише одна невеличка річка, перетинаючи пустелю, доносить свої води до Тихого океану. Проте люди навчилися й тут діставати воду. На схилах узбережних хребтів її збирають з туманів. Для цього розробили особливий пристрій — "тумановловлювач". Він являє собою циліндр висотою до 2,5 м з численними нейлоновими стрічками довжиною понад 1 м. На їхній поверхні вода з туману конденсується і стікає на дно циліндра. За добу можна зібрати до 18 літрів води.
Байя-Фелікс
Місцевість Байя-Фелікс у Чилі вважається однією з найбільш дощових на Землі. Впродовж року тут було зареєстровано 325 днів з дощем. У Чилі знаходяться і найпосушливіші місця світу — міста Арика та Ікіке. В Ариці (18° південної широти) середньорічна кількість опадів становить усього 0,8 мм, а в Ікіке (20° південної широти) дощів не буває роками.
Парамос
Незабутнє враження залишається від андійських високогірних луків — парамос — з їх неповторною рослинністю. Трави тут схожі на капусту, а невисокі дерева — на соняшник або кульбабу. Сріблясто-зелене листя їх росте з верхівки товстого стебла, утворюючи немовби букет. Відмираючи, воно звисає вниз, набуваючи конічної форми. У туманному повітрі рослини нагадують людину в сутані. Тому вони й дістали назву "черниць". Незважаючи на те, що рослини живуть у посушливих районах, їх листя побудоване так, що водночас утримує вологу туманів і відбиває надлишкове світло. Адже в ясну погоду кількість сонячної радіації тут досить значна.
Лама
Лама — це південноамериканський верблюд, хоча й без горба. Доросла тварина має масу до 100 кг і за день може пройти 30-35 км, переносячи вантаж до 60 кг. Лам використовують як в'ючних тварин. Їхнє м'ясо вживають в їжу, з вовни роблять одяг, мішки, мотузки, з жиру — свічки, з шкіри — взуття та предмети домашнього вжитку.
Терміти
Невід'ємною частиною природного комплексу саван Південної Америки є споруди термітів. Червоні глинясті будівлі у вигляді конусів часто перевершують зріст людини. Термітники дуже міцні, зруйнувати їх не легко. Оскільки живляться терміти деревиною, то завдають великої шкоди людям: руйнують будівлі і меблі, псують харчові припаси, знищують плантації культурних рослин.
Мангри
Уздовж Атлантичного узбережжя Південної Америки тягнеться своєрідний природний комплекс мангрових заростей. Мангри — це сукупність дерев та чагарників, що пристосувалися до життя в солоній воді на прибережних мулистих ґрунтах. Їх тверда деревина не гниє у воді. Ці рослини є живородними. Зародок, що розвивається з плоду на материнській рослині, вже має корені й перші листочки. Потрапляючи у воду, він за кілька годин закріплюється в мулистому ґрунті. Після цього молодій рослині не страшні припливні хвилі. Мангрові зарості дають притулок багатьом тваринам. Це й численні птахи, і кажани, що полюють на риб. Тут можна натрапити на деревну ящірку і на каймана — бразильського крокодила. На жаль, мангрові ліси значно винищені і нині трапляються лише місцями.
Дерево бальса
У гірських лісах росте дерево бальса, що в перекладі з іспанської означає "пліт". Висушене, воно вдвічі легше за корок. Пліт з трьох дерев легко витримує шість чоловік з поклажею. На плоті з бальсового дерева, названому "Кон-Тікі", 1947 р. шестеро дослідників на чолі з відомим ученим Туром Хейєрдалом подолали тихоокеанські простори від Перу до островів Полінезії.