Геологічні пам'ятки Львівської області

Стратиграфічні пам'ятки:

1. Відслонення морени материкового зледеніння за 2 км на південь від с. Крукеничі Мостиського району на правому березі р. Січні (урочище Гук).
2. Відслонення сарматських відкладень в с. Березове Старосамбірського району в струмку, що протікає через село.
3. Розріз тортонських відкладень на північний-захід від с. Тростянець Миколаївського району. в долині р. Зубри.
4. Розріз олігоценових відкладів на південно-східній околиці м. Турки на 138-му кілометрі траси Львів - Ужгород.
5. Відслонення палеогенових відкладів на південно-західній окраїні м. Борислава по р. Тисмениці біля мосту на трасі Борислав - Східниця — розріз палеогенового флішу.
6. Відслонення журавненських піщаників — біля с. Журавно Жидачівського району на правому березі р. Дністер.
7. Відслонення порід спаської свити — між селами Спас і Тармів Старосамбірського району на правому березі р. Дністер.

Палеонтологічні пам'ятки:

8. Місце знахідки останків печерних гієн — біля с. Виняв Пустомитівського району в старому піщаному кар'єрі.
9. Місце знахідки останків мамонта — на північній околиці с. Верхньодорожного Миколоївського району.
10. Місце знахідки кісток викопного носорога — в с. Рудки Самбірського району в руслі р. Вишні.
11. Місцезнаходження тортонської флори — на північно-західній околиці м. Львова на східному схилі Кортумової гори.
12. Місцезнаходження тортонської фауни — при в'їзді в с. Підгірці Бродівського району, зліва від дороги з с. Олесько.
13. Місце знахідки палеогенової фауни — на північній околиці с. Тинівниця Сколівського району, на правому березі р. Стрий.
14. Місцезнаходження крейдяної флори на північній окраїні с. Потелич Жовківського району в кар'єрі цементного комбінату.

Тектонічні пам'ятки:

15. Орівська скиба — поблизу с. Верхнє Синєвидне Сколівського району біля злиття р. Опору і Стрий.
16. Венгловецька тектонічна зона — на східній околиці с. Лосинець Турківського району. в правій притоці р. Стрий — струмку Лосинець.

Мінералого-петрографічні пам'ятки:

17. Місце знахідки мінералу сколіту — на північній окраїні м. Сколе в кар'єрі.
18. Місце знахідки рідкісного мінералу — брункіту на північно-західній окраїні м. Трускавця біля дороги на Борислав в урочищі Липки.
19. Древня домна в с. Майдан Дрогобицького району.
20. Перша озокеритова шахта в м. Бориславі.
21. Найбільш продуктивна свердловина Бориславського нафтового району — на південно-східній окраїні м. Борислава.
22. Стара штольня — південно-східніше с. Івашківців Турківського району на правому березі долини р. Стрий.

Геоморфологічні пам'ятки:

23. Медова печера — на східній околиці м. Львова біля височини Ротин (387 м) — відома з ХІІІ ст.
24. Печера Страдчанська — на північно-західній окраїні с. Страдча на схилі височини, на вершині якої знаходиться церква.
25. Скала з трьома печерами на південно-східній окраїні с. Ілів Миколаївського району на лівому схилі р. Іловець.
26. Печери-стоянки людини кам'яного віку — на південний захід від с. Розгірче Стрийського району на крутому правому березі р. Стрий.
27. Скелі Довбуша, печера, водоспад — на північний захід від с. Крутельниця Сколівського району в напрямку до с. Ямельниця на лівому березі р. Стрий.
28. Водоспад Гуркало — за 3 км на південний захід від с. Корчин Сколівськоо району на р. Велика річка, правій притоці р. Стрий.
29. Кам'яний шлях в с. Кам'янка Сколівського району в долині р. Кам'янки.
30. Скеля Татарський камінь — за 2 км на південь від с. Корчин Сколівського району на лівому схилі долини р. Малої Річки.
31. Скеля Камінь-Велетень — на північно-східній окраїні с. Підкамінь Бродівського району.
32. Кам'яний триніг — на південь від с. Поникви Бродівського району над закарстованою долиною р. Поникви група височин (Кам'яна Гора, Патлата, Високий Камінь, Макітра, Збараж, Голиця, Триніг).
33. Скеля Великий Камінь — на південь від с. Трудовач Золочівського району в старому буковому лісі.
34. Чатові скелі (Чортові скелі) — на східній околиці м. Львова.
35. Скелі Сокольський Камінь — на захід від с. Бусовисько Старосамбірського району на лісистому лівому схилі долини р. Дністер скелі, які носять назву Сокольський камінь, Камінь Сокіл, Чортів Камінь, Спаський камінь.
36. Урицькі скелі — на північний захід від с. Урич Сколевського району, останки літописного м. Тустань, складається з Гострого Каменя — на заході, камінь в центрі і жолоб — на сході.
37. Гора Високий Замок — на північно-східній окраїні м. Львів.
38. Гора Лева (Піщана або Лиса) — на північно-східній окраїні м. Львова.
39. Гора Камула — за 1 км на південь від с. Підгородище Перемишлянського району.
40. Гора Пікуй — на південь від с. Верхнього Гусиного Турківського району.
41. Гора Писана Криниця — за 8 км на південний схід від смт. Славського Сколівського району.
42. Каспрів Камінь — біля с. Терновиці Яворівського району в урочищі Каспрів, на пісчаній дюні збереглися окремі камені, принесені льодовиком із Скандинавії.
43. Місцезнаходження льодовикових валунів — в окраїні с. Боляновичів Мостиського району серед льодовикової гальки зустрічаються окремі валуни.
44. Озеро геологів — на схід від ст. Угерсько – Стрийського району.
45. Витоки р. Дністер — поблизу с. Вовчого Турківського району на висоті 833 м над рівнем океану.
46. Витоки р. Стрий — на східній окраїні с. Верхнячка Сколівського району з під гори Великий Явірник.
47. Витоки р. Буг — поблизу с. Верхобуж Золочівського району на висоті 414 м над рівнем океану.
48. Витік р. Стир — за 7,5 км на південний схід від с. Пониква Бродівського району на висоті 280 м над рівнем моря під грядою Вороняки.
49. Лікувальні ванни — в с. Гребенів Сколівського району на невеликій терасі правого берега р. Опір.
50. Криниця Довбуша — на південно-західній окраїні с. Розлуч Турківського району.