Передкарпатська підвищена рівнина. Закарпатська низовина

Передкарпаття і Закарпаття структурно пов'язані з Українськими Карпатами. Це виявляється в тому, що гірські породи залягають тут не горизонтально, як у прилеглих з північного сходу подільських районах, а зім'яті в складки, як у горах. Саме за цією ознакою рівнинне підвищене Передкарпаття і низовинне Закарпаття віднесені до гірської складчастої країни Українських Карпат.

Передкарпатська підвищена рівнина

Передкарпатська підвищена рівнина розташована в межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей (мал. 91). Вона простягається на 300 км вузькою (до 30-45 км) смугою вздовж північно-східної частини Зовнішніх Карпат. Фундамент рівнини створює Передкарпатський прогин — проміжна ланка між Волино-Поділлям і Карпатською складчастою структурою. Передкарпатська підвищена рівнина має висоти від 200 до 700 м. Рельєф її розчленований ерозією. Видовжені межиріччя чергуються з широкими долинами і улоговинами.

Мал. 91. Передкарпатська підвищена рівнина

Передкарпатську підвищену рівнину прорізають численні річки і потоки, що впадають у Дністер (Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця Надвірнянська, Бистриця Солотвинська та ін.). Далі на південний схід тече Прут, який бере початок поблизу Говерли і впадає в Дунай. Найбільшою правою притокою Пруту є Черемош, який на значній відстані розмежовує Івано-Франківську і Чернівецьку області.

Клімат Передкарпаття помірно континентальний і помітно відрізняється від клімату Карпатських гір. Пересічна температура січня тут становить -4...-5°С, на висоті 1450-2000 м -9...-11°С, температура липня відповідно +18...+19°С і +7...+12°С.

Українське Передкарпаття і, прилеглі до нього території — унікальний район зосередження багатьох мінерально-сировинних ресурсів. Завдяки видобуванню, переробці і використанню природних ресурсів цей густо заселений регіон перетворився на важливий центр промисловості і санаторно-курортного господарства України.

Серед мінерально-сировинних багатств винятково важливе значення мають наливні ресурси, насамперед нафта і природний горючий газ. У місцях залягання нафтових ресурсів (Борислав, Старуня, Дзвиняч) зосереджені також поклади озокериту, розробка якого свого часу була значною (у 1873 р. видобуто 19,6 тис. т); в основному він використовувався для виробництва свічок, ізолятора для кабелів (у тому числі першого трансатлантичного кабеля між Європою і Північною Америкою) тощо.

Озокерит у Дзвинячі видобували в 1871-1959 рр. Видобуток озокериту Старунського родовища (поблизу Богородчан на Івано-Франківщині) розпочався в 1870 і припинився в 1953 р. Тут було виявлено рештки мамонта (1907 р.) і двох волохатих носорогів (1929 р.). Це одні з перших у світі таких знахідок. Добре збережені рештки цих тварин експонуються в природознавчому музеї Національної академії наук України у Львові. Тепер озокерит видобувається на одній шахті в Бориславі і використовується для лікувальних цілей.

Неподалік від с. Старуня (на південь від Івано-Франківська) поблизу родовищ горючого газу, нафти та озокериту знаходиться кілька грязьових вулканів. Нові вулкани виникали тут під час землетрусів, причому навіть таких, епіцентри яких були далеко. Наприклад, під час сильного землетрусу з епіцентром у румунській частині Карпат (1977 р.) біля Старуні з'явився конус грязьового вулкана заввишки близько 3 м. Вулкани викидають рідку грязь, воду, газ.

У Передкарпатті, особливо на сході Івано-Франківщини (поблизу Коломиї), виявлено родовища бурого вугілля, яке видобувалося в перші повоєнні роки. У зв'язку з нерентабельністю вуглевидобуток тут припинився.

У межах цього регіону широкою смугою (15-30 км) з північного заходу на південний схід простягаються соленосні відклади, які містять калійну і кухонну солі. Поклади останньої розроблялися з давніх часів у Дрогобичі, Добромилі, Старій Солі, поблизу Коломиї переважно випарюванням розсолів.

У Передкарпатті і в прилеглих до нього місцях, зокрема в його північно-східній частині, залягають великі поклади самородної сірки в 12 окремих родовищах. Є відомості, що невелику кількість її видобували уже в середині XIV ст. Подекуди сірка залягала неглибоко від поверхні і розроблялася відкритим способом (поблизу Нового Роздола). У Новояворівську її видобувають методом підземного випарювання. Вміст сірки високий — до 40-45 %. Передкарпаття — основний район залягання і розробки в Україні самородної сірки.

У Передкарпатті зосереджені великі лісові ресурси, основні масиви яких розташовані ближче до Карпатських гір. Одним з найбільших таких масивів є Чорний Ліс, що знаходиться між Івано-Франківськом і Калушем (на південному заході цей масив зливається з лісами Карпат).

Закарпатська низовина

Закарпатська низовина — східна частина Середньодунайської рівнини. Вона лежить на південний захід від Карпатських гір. Північно-західна її межа проходить державним кордоном України зі Словаччиною, південна — з Румунією, південно-західна — з Угорщиною. Природними межами Закарпатської низовини є південно-західні підніжжя схилів гірського масиву Вигорлат (Вулканічний хребет), край західних відрогів Вулканічного хребта і північно-східна частина Середньодунайської рівнини. Територія Закарпаття видовжена з північного заходу на південний схід на 80-90 км при ширині 22-35 км.

Закарпатська низовина збігається із закарпатським прогином, який, як і Передкарпаття, також складається із зім'ятих у складки осадових товщ неогенового періоду, де зосереджені основні корисні копалини.

Мінерально-сировинні ресурси Закарпатської низовини досить значні. Поліметалеві руди, в тому числі золото й уранова руда, залягають поблизу м. Берегового (Мужіївське родовище). Тут вперше в Україні організовано незначний видобуток золота шахтним способом (раніше там видобувався уран). Комплексні руди (свинцево-цинкові, мідні, ртутні, алуніти) зосереджені в Біганському родовищі (Берегівський район). Ці руди мають незначний вміст золота і срібла. Поблизу м. Берегового є великі запаси високоякісних каолінів, вулканічних туфів. Цінні тверді кристалічні породи (андезити, базальти та ін.) залягають поблизу південно-західних схилів Вулканічного хребта, в Берегівському горбогір'ї (райони Мукачевого, Ужгорода, Берегового, Виноградова та ін.).

Закарпатська низовина розчленована долинами карпатських річок — приток Тиси, а також (у південно-східній частині) Тисою. Поверхня низовини плоска, слабо нахилена на південний захід. Пересічні висоти 102-120 м. Найвища частина — Берегівське горбогір'я. Закарпатська низовина відрізняється від Передкарпаття меншими контрастами форм рельєфу.

Клімат Закарпатської низовини помірно континентальний, однак він істотно відрізняється від клімату територій, розташованих у центральній і східній частинах України на тій же широті. У Закарпатській низовині відносно вищі температури повітря, тривалішими є безморозний період і період вегетації, більша річна кількість опадів тощо. Континентальність клімату в Закарпатті менша, ніж у центрі і на сході України.

Кліматороздільною межею тут є карпатські хребти, які обмежують надходження більш холодних повітряних мас з півночі і сходу. Якщо, наприклад, пересічна річна температура повітря в Ужгороді становить +9,3°С, то в Івано-Франківську +7,4°С. Кількість днів з температурою повітря понад +10°С в Ужгороді дорівнює 184, в Івано-Франківську — 161, кількість днів з температурою повітря понад +5°С — відповідно 236 і 215. Пересічно за рік в Ужгороді випадає 770 мм опадів, в Івано-Франківську — 628 мм. Закарпатська низовина належить до одного з небагатьох регіонів України, де густота річкової сітки є максимальною.

Ґрунтовий покрив досить різноманітний. Переважають дернові опідзолені лучно-болотні ґрунти. Трапляються також буроземно-підзолисті ґрунти.

Понад 70% території низовинного Закарпаття розорано. Велика площа земель сільськогосподарського використання зайнята населеними пунктами, шляхами, сіножатями і пасовищами, садами, виноградниками. Залісненість території незначна (10-15%). Господарська освоєність земель низовинного Закарпаття дуже висока.

1. Чим відрізняється клімат Закарпатської низовини від клімату територій аналогічних широт України?
2. У яких місцях Передкарпаття і Закарпаття, на вашу думку, слід створити природні заповідники чи природні національні парки? Чому?

1. Порівняйте ландшафти Передкарпаття і Закарпаття.
2. Схарактеризуйте корисні копалини Передкарпаття і Закарпаття.