Внутрішні відмінності й міста
Франція поділяється на вісім стандартних районів, які одночасно є районами внутрішнього регіонального планування. Це столичний район Іль-де-Франс (Париж), Паризький басейн, Північ, Схід, Схід-Центр, Середземномор'я, Південний Захід і Захід. Населення і господарство Франції здавна були зосереджені в річкових долинах і басейнах. У середні віки зросло значення Парижа як столиці королівства, Фландрії з її вовняними мануфактурами і Ліона з торгово-транспортними функціями та виробництвом шовку.
У XIX ст. важливу роль почали відігравати Північ і Схід, де сконцентрувалась текстильна і важка промисловість. У цілому східна частина Франції, яка прилягає до головної західноєвропейської «осі», виявилася більш розвиненою, ніж західна, що повернута в бік океану і відсталих піренейських країн. Після другої світової війни Париж продовжує залишатися головним ядром Франції, але ситуація на окраїнах змінилася. Північ і Схід ще й досі охоплені депресією, а Південний Захід і Захід розвиваються швидко. Бурхливі темпи розвитку характерні і для південних районів.
ІЛЬ-ДЕ-ФРАНС (Паризький столичний район). Париж виник на річці Сені за 172 км від місця впадіння її в протоку Ла-Манш. Датою його заснування вважають 52 р. до н. є. У 987 р. він став столицею королівства Франції. Зараз метрополітен Парижа (місто з його передмістями) має площу 479 км кв і нараховує 8,7 млн жителів. Населення Іль-де-Франсу становить 10,2 млн чоловік. Географічне положення Парижа в басейні Сени є надзвичайно вигідним. Місто домінує у Франції і значення його виходить далеко за її межі. Це метрополія світового масштабу.
У структурі зайнятості населення Парижа переважають нематеріальні галузі: управління, бізнес, фінанси і торгівля, професійні й персональні послуги, наука і культура, транспорт і комунікації. Одночасно це величезний промисловий центр.
Париж є столицею з усіма її атрибутами. Резиденцією президента Франції є Єлісейський палац, місцем роботи Національних зборів і Сенату — Бурбонський і Люксембурзький палаци. Специфічна риса Парижа — його широкі міжнародні функції. Тут відбувалися важливі міжнародні конференції, укладено багато угод. У сучасному Парижі розташовані штаб-квартири 270 міжнародних організацій, у тому числі ЮНЕСКО, тоді як у його найближчого суперника — Лондона їх тільки 160. Протягом року в Парижі відбувається до 400 міжнародних конференцій і нарад, а в найближчих суперників (Брюссель та Женева) — вдвічі менше.
У Парижі містяться правління головних банків і корпорацій Франції, національні інформаційні й комунікаційні служби, медичні, наукові та культурні заклади. На Париж припадає більше половини французького бізнесу і комерційної діяльності. Місто є найбільшим у світі центром оптової торгівлі автомобілями і хімікатами. В його передмісті Бурже раз на два роки відбувається найбільший і найпрестижніший авіасалон.
Паризький університет (Сорбонна) — перший світський університет Європи, виник у XII ст. В місті понад 100 музеїв і картинних галерей, серед них найвідоміший у світі — Лувр, численні театри і концертні зали. Париж двічі, в 1900 і 1924 рр. був місцем проведення Літніх Олімпійських ігор. Париж вважають одним з найкрасивіших міст світу, він заслужив славу міста митців, вишуканого смаку і законодавця жіночих мод. Паризькі вулиці, бульвари, площі, кафе і магазини стали еталоном досконалості. Головна принадність Парижа полягає у величезному різноманітті його пам'яток, закладів і можливостей. Щороку місто відвідують понад 20 млн туристів.
На Париж припадає майже чверть промислового виробництва Франції. Воно дуже диверсифіковане, як і місцевий ринок для збуту продукції. Провідними галузями промисловості є машинобудування, в якому працює більше половини промислового персоналу міста, хімічна, поліграфічна, меблева, швейна і харчова галузі. Тут виробляють 2/5 електротехнічної та електронної продукції країни, третину її автомобілів, аерокосмічної техніки і рухомого складу залізниць, більше половини друкованих видань. Особливе місце займають так звані «вироби Парижа» — жіноче вбрання і предмети жіночого туалету, ювелірні, художні та галантерейні вироби, дорожні речі, сувеніри, парфуми і косметика, ілюстровані журнали і проспекти, спортивні товари.
Історично промисловість Парижа розвивалася в його східній частині — мануфактури колишнього Сент-Антуанського передмістя. І нині тут багато невеликих підприємств легкої та поліграфічної галузей. Формуючись у XX ст. уздовж звивистої Сени, промислові райони опинилися в сучасних північних і південних передмістях.
Центром Парижа є Сіте — острів серед Сени. Місто розкинулося на обох берегах річки. Сена перетинає його в північно-західному напрямку. Ширина її становить 100—150 м і в офіційних межах міста через неї перекинуто близько 40 мостів. Північна частина Парижа отримала назву Правий берег, південна — Лівий берег. Функціональні відмінності між ними зараз непомітні.
Серед визначних пам'яток Парижа — собор Паризької богоматері, побудований на острові Сіте. На Правому березі знаходяться Лувр та інші колишні королівські палаци, площа Згоди і Єлисейські поля. Це район театрів і концертних залів, фешенебельних магазинів і кафе. Разом з тим, це район фінансових установ і дрібної промисловості. В північній його частині принаджує Монмартр — зосередження артистичної богеми. Лівий берег більше відомий офіційними установами, а також Ейфелевою вежею і Латинським кварталом — місцем розташування Сорбонни й осередком студентського життя.
У XIX і на початку XX ст. середньовічний Париж зазнав серйозної реконструкції. Були прокладені прямі вулиці, що йдуть радіусами від центру, на місці колишніх фортечних стін створені три кільця широких бульварів, численні площі й ансамблі.
Париж продовжує змінюватися й тепер. Постійно вдосконалюється його транспортна інфраструктура. З 60-х років XX ст. здійснено з десяток нових архітектурних проектів, кожен з яких являє собою величезний комплекс сучасних культурних закладів. Серед новобудов Великий Лувр, Опера Бастилії, Центр мистецтв і культури Помпіду, Музей д'Орсе, Національна бібліотека, Музей науки і техніки, Місто музики, Велика арка (Тет-Дефанс). Здійснено реконструкцію Єлисейських полів. У зв'язку із забороною висотного будівництва в історичному центрі його здійснюють на околицях: Дефанс, Ла-Віллет, Фронт Сени. Особливо вражає футуристичний комплекс висотних будівель Дефанс на північному заході, в якому розмістилися офіси, магазини, розважальні та спортивні заклади, а також житло.
Серед колишніх королівських палаців навколо Парижа найвідомішими є Версаль і Фонтенбло.