СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я (історичні провінції Ланґедок, Прованс, Корсика) займає субтропічне узбережжя, відокремлене з півночі горами. За кліматом, господарством, населенням і його способом життя — це яскраво виражена своєрідність з рисами, які характерні для всього середземноморського басейну від Ґібралтару до Суецу.
У сільському господарстві домінують виноградарство, вирощування овочів, фруктів і квітів. Ланґедок є найбільшим у світі районом монокультури винограду. Маленьке містечко Грас у передгір'ях Приморських Альп заслужило назву «столиці квітів і парфумів». Його оточення є постачальником сировини для парфюмерно-косметичної промисловості Парижа.
Головне місто на узбережжі — Марсель (1,1 млн жителів), який був заснований стародавніми греками 2600 років тому. Його морський порт є найбільшим у Франції і одним з найбільших у світі. Марсель — велике промислове місто. Найважливішими в ньому є нафтопереробна, нафтохімічна, металургійна і харчова галузі. На схід від Марселя знаходиться Тулон — військово-морська база Франції в Середземному морі.
Середземномор'я — район туризму і курортів. Тут є чимало пам'яток Стародавнього Риму (в Арлі, Німі, Оранжі) і середньовіччя (в Авіньйоні, Каркасоні). Але головна принадність району — це клімат, море, пляжі й мальовничі ландшафти. Середня температура січня на узбережжі 7°С, липня 23°С, літо сухе, купальний сезон триває з травня по листопад. Рив'єра (Лазуровий берег) завдовжки 70 км стала всесвітньо відомою курортною зоною ще в XIX ст. Впродовж року її відвідує 15 млн чоловік. Рив'єра — це не тільки пляжі, це величезний комплекс оздоровчих, лікувальних, спортивних, культурних, комунікаційно-інформаційних закладів. Найбільшими містами Лазурового берега є Кан з його Палацом кіно і міжнародними кінофестивалями, Ніцца і Монако.
Науково-технічна революція вплинула і на розвиток Середземномор'я. На узбережжі виникло чимало технополісів, пов'язаних з електронікою, інформатикою, науками про людину, Землю, океан. Вони розмістилися в містах Монпельє, Ніцца та інших. Головним фактором їх виникнення стало сприятливе природне середовище, яке і приваблює сюди спеціалістів найвищої кваліфікації.
Корсика є найменш розвиненою частиною Франції. Тут усе ще існують відсталі відносини і відстале сільське господарство. Характерним є відтік населення з острова.
ПІВДЕННИЙ ЗАХІД — це майже 1/5 території Франції, але тільки 1/10 її населення. Складові його рельєфу — Піренеї, Аквітанська низовина і захід Центрального масиву. Важливу роль в районі відіграють сільське господарство (пшениця, кукурудза, тютюн, виноград, велика рогата худоба і свині), промислове лісівництво та аерокосмічна промисловість. Найбільшими містами тут є Бордо і Тулуза.
Бордо — порт у гирлі Гаронни, який в середні віки мав найтісніші зв'язки з Англією, а потім брав активну участь у колоніальній торгівлі. Зараз портова діяльність у ньому поєднується з переробкою нафти і продуктів тропіків, виноробством і аерокосмічною справою.
Тулуза вигідно розташована в пониззі Гаронни. Місто має 2400-літню історію і багате на стародавні пам'ятки. Університет Тулузи існує з 1229 р. і поступається тільки Сорбонні. Тулуза — місто вузів, студентів і наукових лабораторій. За останні тридцять років темпи зростання Тулузи були чи не найвищими в країні. Вона перетворилася на один з центрів високих технологій і найбільший у Західній Європі аерокосмічний центр, з яким пов'язані конструювання і виготовлення літаків «Каравела», «Конкорд», «Аеробус» та ракет «Аріана» і «Гермес». Тут знаходиться національний центр космічних досліджень. Тулуза — побратим Києва.
На Південному Заході багато морських і гірських курортів, пам'яток старовини. В передгір'ях Піренеїв лежить маленьке містечко Лурд. Це курорт з цілющими водами і одночасно великий релігійний (католицький) центр, який щороку відвідує понад 3 млн прочан. На берегах річки Везер у Центральному масиві є печери з малюнками первісної людини, яким 17 тис. років.
Ще у XVIII ст. виникла і була здійснена ідея з'єднати водним шляхом Середземне море й Біскайську затоку, пряма відстань між якими 380 км. Але канал між Ґаронною і Роною не має великого значення як через свій технічний стан, так і через відсутність клієнтури.
ЗАХІД (історична провінція Бретань і землі на південь від нижньої Луари) — у минулому найбідніша частина Франції з суворою природою, суворим життям і суворими людьми (бретонці, вандейці). Значну роль тут завжди відігравало мореплавство. Звідси колонізувалась Французька Канада і починались морські подорожі в Тихий океан і навколо світу. Портові міста Сен-Назер і Нант у гирлі Луари — найбільший у свій час центр французького суднобудування. Порт Брест — головна військово-морська база Франції в Атлантичному океані.
Захід залишається важливим районом рибальства.
Швидкий розвиток Франції в другій половині XX ст. позитивно вплинув і на цей район. Поява ринків ЄС дала змогу по-новому використати малопродуктивні, але постійно зволожені землі. Вироблені тут м'ясо птиці, свинина, яловичина, масло, рибні, м'ясні й кормові консерви становлять велику частину тваринницької продукції Франції та її експорту. Традиційні галузі промисловості — взуттєво-шкіряна, деревообробна і харчова — доповнили автомобільна, електронна і аерокосмічна. Маленьке місто Анже з його університетом перетворилося на зразок технополісу електронних галузей. У районі чимало морських курортів та історичних пам'яток: курорт Сен-Мало, монастир Монт-Сен-Мішель.