Народна республіка Китай
Площа — 9,6 млн. км кв.
Населення — 1200 млн. чоловік.
Столиця — Пекін.
Державний устрій — республіка.
В адміністративному відношенні поділяється на 23 провінції (включаючи Тайвань) і 5 автономних районів (Внутрішня Монголія, Нінся-Хуейський, Сіньцзян-Уйгурський, Тибетський і Ґуансі-Чжуанський) та три міста центрального підпорядкування — Пекін, Тяньцзінь і Шанхай. В 1997 р. до складу Китаю було включено Гонконг (Сянган). В 1999 р. включене Макао (Аоминь). Китай і досі має невирішені територіальні проблеми з Індією та В'єтнамом. Залишається відкритою і проблема Тайваню.
Глава держави. Голова КНР.
Найвищий законодавчий орган. Парламент — Всекитайські збори народних представників.
Найвищий виконавчий орган. Державна рада.
Крупні міста. Шанхай, Тяньцзінь, Чунцін, Сянган, Шеньян, Ухань, Гуанчжоу, Харбін.
Державна мова. Китайська.
Релігія. Даосизм, конфуціанство, буддизм, поширено християнство, іслам.
Етнічний склад. 93% — хань, численна етнічна група монголів, також проживають чжуани, уйгури, тибетці, хуей, корейці, мяо.
Валюта. Юань = 10 цзяо = 100 фенам.
Місце у світі та географічне положення
Китай (самоназва Чжунґо) — найбільша за населенням країна світу. Її називають «Дім для 1/5 людства». Кожен п'ятий житель Землі мешкає в Китаї. За площею Китай значно поступається Росії, але стоїть на одному рівні з Канадою та США. Китай являє собою найстарішу в світі існуючу дотепер цивілізацію. Її писана історія нараховує 3500 років. Вона мала значний вплив на своїх сусідів — Корею та Японію, а її внесок у загальну культуру людства важко переоцінити. Сучасний Китай має один з найбільших у світі ресурсний та економічний потенціал. Разом з тим, незважаючи на значні успіхи після другої світової війни, це бідна й економічно слаборозвинена країна.
За конфігурацією території Китай нагадує масивну глибу розмірами 4х4,8 тис. км, яка домінує в регіоні. Його сухопутний кордон тягнеться на 22800 км, а морський — на 6470 км. У стародавні часи найбільша загроза Китаю мала місце із заходу та півночі з боку степових кочових племен. Саме для захисту від їх нападів було побудовано Великий Китайський мур довжиною 4 тис. км. Упродовж півтори тисячі років він являв собою північний кордон Китаю. В XIX і першій половині XX ст. Китай зазнав загрози з боку так званий «великих» держав. З 1931 по 1945 р. значна частина його території була окупована Японією. Зараз Китай має залізничне сполучення з Кореєю, Росією, Монголією і Казахстаном, а стратегічні Шосе з'єднують його з Пакистаном і М'янмою. Найбільшу роль в його сучасних зв'язках з іншими країнами відіграє море.
Клімат
Китай знаходиться в межах трьох кліматичних поясів: помірного, субтропічного і тропічного. Зимою в Харбіні температура може опускатися до -20°С, а в південних провінціях в цей час +15°С. Влітку перепад температур не такий великий. Найжаркіше місце — Турфанськая западина, де температура досягає в липні +50°С (на гарячих каменях можна смажити яєчню). На південно-східному побережжі мусони. Цій частині Китаю властиві висока вологість, дощі в літній період і тайфуни.
Флора
У Китаї налічується близько 25000 видів рослин. Найбільш характерна рослинність — модрина, кедр, дуб, липа, клен, горіх, лавр, камелія, магнолія. Гори покриті лісами, які ростуть на 8% території Китаю. На заході країни переважають пустелі, напівпустелі і степи, на нагір'ї Тибету — степи і холодні пустелі, на півдні поширені густі тропічні ліси з пальмами і вічнозеленими широколистяними деревами.
Фауна
У Китаї водяться тигр, вовк, лисиця, кулан, джейран, верблюд, тушканчик, білка, рись, соболь, леопард, заєць, єнотовидний собака, тапір, носоріг, лемур, панда, мавпи, більше 1000 видів птахів, багато змій. Багато тварин, що мешкають в Китаї, зустрічаються рідко, наприклад гігантська панда, китайський водяний олень, деякі види алігаторів.
Річки і озера
Найбільші річки — Хуанхе (Жовта річка), Янцзи (Чан), Сі (Західна річка). Найбільш значні озера — Кукунор, Дунтінху, Паянху.
Господарська оцінка природних умов і ресурсів
Величезна територія Китаю дуже різноманітна за своїм природним середовищем. Вона поділяється на дві частини: західну і східну. Захід включає Внутрішню Монголію, Сіньцзян і Тибет та провінцію Цінхай. На Заході переважають екстремальні природні умови. Це 50% території, але менше 4% населення, і роль Заходу в економіці Китаю є мінімальною. Схід складається з Маньчжурії і власне Китаю на південь від Великого Китайського муру. Східний Китай, виходячи зі своїх розмірів, великої протяжності з півночі на південь і неоднаковості рельєфу, має значні внутрішні відмінності. Проте в цілому за рельєфом, кліматом, земельними, водними, ґрунтовими і мінеральними ресурсами ця територія має найсприятливіші умови для життя та господарської діяльності. Саме тут, а не в Китаї в цілому, живе 1/5 людства.
Оцінюючи природно-ресурсний потенціал Китаю, треба розрізняти його великі абсолютні розміри і відносний рівень. В розрахунку на одного жителя Китай має значно менші ресурси, ніж інші великі регіони Землі і його в даному відношенні можна порівнювати тільки з Індією.