Транспорт
Китай має чимало транспортних проблем. Пересічений рельєф, високогір'я і пустелі, могутні ріки були серйозною перешкодою при транспортному будівництві. Малорухомість населення та мінімальний обмін продуктами праці між провінціями також не сприяли розвитку транспорту. В 1947 р. Британська Індія мала 66 тис. км залізниць, а Китай з вдвічі більшою територією — тільки 22 тис. І зараз джонки, сампани, тачки, носильники, візки, запряжені кіньми чи буйволами, віслюки, верблюди і яки виконують величезний обсяг транспортування вантажів. Кращу сучасну транспортну інфраструктуру мають приморські райони, внутрішні провінції мало зв'язані між собою та ізольовані від зовнішнього світу.
Із сучасних видів транспорту найбільше значення для країни має залізничний. Довжина залізниць доведена до 60 тис. км. Китай — єдина велика країна, де нове залізничне будівництво залишається актуальним. Ще й досі Янцзи перетинають тільки три залізничні мости — в Нанкіні, Ухані і Чунціні. Найбільше значення мають залізничні колії, які з'єднують Пекін з Шанхаєм, Ґуанчжоу і Харбіном. У 1995 р. завершено нову залізницю завдовжки 2540 км, яка з'єднує Пекін і Сянган. Залізниця, яка починається в Ляньюньґані на березі Жовтого моря і тягнеться в широтному напрямку через Сіань, Ланьчжоу і далі в Казахстан (остання ділянка її введена в дію в 1992 p.), дає можливість дістатися до Роттердама у Європі. Таким чином, з'явилася ще одна євразійська трансконтинентальна магістраль. Але її значення як міжнародне, так і внутрішнє для Китаю мінімальне. На залізниці в Китаї припадає до 2/3 вантажів, що їх перевозять сучасні види транспорту, і значна кількість пасажирів.
Річковий транспорт найбільше розвинений на Янцзи, по Великому Китайському каналу, в нижній течії Сіцзяну і Сунґарі. Хуанхе, яка в Східному Китаї огинає Ордос і Лесове плато і яка на Великій рівнині тече вище навколишньої місцевості, використовується для судноплавства мало. Янцзи, судноплавна довжина якої перевищує 6000 км, перевозить більше 2/3 вантажів і пасажирів річкового транспорту країни. Великий канал, найдовший штучно створений водний шлях, простягається від Ханчжоу до Пекіна на 1600 км. Перевозить він зараз не стільки транзитні, скільки місцеві вантажі.
Автомобільний транспорт розвинений слабо. Більшість наземних шляхів не мають твердого покриття. Розміри автопарку малі, переважають вантажні автомобілі та автобуси. Менше одного автомобіля припадає на кожних 500 китайців. Насиченість країни велосипедами значна. Після 1949 р. в Китаї здійснено будівництво деяких стратегічних шосейних доріг світового значення. Тибет має тепер автомобільне сполучення з Ланьчжоу, Кашгаром і Ченду. Найважливішою є траса Ланьчжоу-Лхаса (2100 км). Прокладені також Сіньцзянське (Ланьчжоу-Урумчі) і Каракорумське (Кашґар-Пешавар у Пакистані) шосе.
Морський та авіаційний транспорт Китаю набув значного розвитку. Найбільшими аеропортами є Пекін, Шанхай і Ґуанчжоу, морськими портами — Шанхай, Далянь і Ціньхуандао.
Нематеріальна діяльність
Частка зайнятих у цьому секторі (19% працюючого населення) в Китаї є низькою і характерною для слаборозвинених країн. Після революції 1949 р. в Китаї багато зроблено для розвитку освіти і медичного обслуговування, проте в цілому стан третинного сектора економіки відповідає швидше доіндустріальному, ніж сучасному суспільству. Територіально нематеріальна діяльність більше розвинена в приморських провінціях і «відкритих» містах, найменше — у внутрішніх провінціях і сільській місцевості. Слабо розвинений в Китаї і туризм. Перепоною є як відсутність потрібної інфраструктури, так і політика обмежень на пересування іноземців всередині країни.
Китай має одну з найбільших у світі природну і культурну спадщину, що зумовлено розмірами і внутрішнім різноманіттям території та безперервною 3500-річною історією країни. Тибет, Гімалаї, Каракорум, Тянь-Шань, «Священні гори», «Кам'яний ліс» Куньміна і долина річки Лі з їх карстовими утвореннями, «Три ущелини Янцзи», водоспад Хукоу на Хуанхе належать до найвідоміших у світі природних об'єктів. Китайці обожнюють свою природу і зуміли «домалювати» місцеві ландшафти за допомогою людських творінь. 27 гір є священними для даосистів і 14 — для буддистів. Вони прикрашені пагодами, павільйонами, арками, храмами і монастирями, кам'яними стежками і сходами, кам'яними стелами зі стародавніми написами тощо. Все це широко відоме в країні та возвеличене китайськими художниками, поетами і письменниками. Людські творіння вписані в природний ландшафт і складають одне ціле. Серед культурних пам'яток — Великий Китайський мур, численні даоські, буддистські та ламаїстські монастирі, в тому числі й печерні, імператорські палаци і підземні мавзолеї, імператорські вілли і приватні сади тощо. 16 об'єктів природної і культурної спадщини Китаю вже занесено в реєстр ЮНЕСКО.
Визначні пам'ятки
Заборонене місто, Музей китайської революції, Національна галерея, храм Небес, гробниці імператорів династії Мін, багато парків в Пекіні. Музей мистецтва і історії, Музей природних наук, сад мандарина Ю, сад Пурпурних Осінніх Хмар, храм з нефритовою статуєю Будди в Шанхаї. Музей Гуанчжоу, мавзолей Сунь Ятсена, пагода Женхай, храм Шести Смоковниць в Гуанчжоу і багато інших. Велика Китайська стіна (початок будівництва IV-V ст. до н. е.) включена в список Усесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Корисна інформація для туристів
Жителям Китаю властива пошана до знань, до ученості, книг. Китайці вітають один одного рукостисканням. Підприємці повинні мати при собі візитки, текст на яких має бути надрукований на китайській (бажано золотою фарбою) і англійській мовах (тільки не червоним). Китайці гранично економні, прагнучи швидко накопити капітал.
У Китаї одягаються досить звичайно, тому не варто брати з собою щось особливе і екстравагантне. Для офіційних заходів прихопіть піджак і краватку, костюм або строге плаття. Краще всього використовувати невеликі, але ємні валізи або сумки на коліщатках. Приготуйтеся до того, що вам доведеться досить часто переодягатися, погода в Китаї мінлива.
Подорожувати по Пекіну, скориставшись послугами велорікші, — це незабутня подія. Хоча велорикші, які патрулюють біля готелів в очікуванні клієнтів, часто запрошують досить високу ціну, покататися варто обов'язково.
Давати чайові не прийнято, але покоївка або носильник в готелі не відмовляться від 1-2 юанів.
Китайці ніколи не вважали чесність за чесноту, зате по відношенню до іноземців традиційні хитрість і підступність. Обман іноземця славиться ознакою великого розуму. Тому туристам рекомендується люто торгуватися і провіряти здачу на світло, оскільки гроші часто бувають фальшивими. Антикваріат з країни вивозити заборонено, його конфіскують на кордоні, але попереджати покупця про це не прийнято. Предмети кустарного промислу мають бути забезпечені червоним ярликом, інакше виникнуть проблеми з митницею. Про це теж можна дізнатися в останню мить, так що з приводу майбутніх покупок краще порадитися з гідом.