Байрак Г.
Методи геоморфологічних досліджень

Документи польових досліджень. Карти

Карти

Під час польових досліджень складають карти фактичного матеріалу, геоморфологічну та сучасних екзогенних процесів. Їхньою основою слугує топографічна карта масштабу 1:10 000 чи 1:25 000. Чим більший масштаб вихідної топокарти, тим детальніше зображена на ній місцевість, тим точніша прив’язка точок спостережень. Часто використовують єдину топографічну основу для нанесення різних типів умовних знаків. В полі креслять одну карту з усіма типами знаків, яка у камеральних умовах буде оформлена у карту фактичного матеріалу, геоморфологічну і сучасних процесів. Легенду продумують на попередньому етапі досліджень і доповнюють під час польових спостережень.

Карта фактичного матеріалу – це топографічна карта з зафіксованими на ній точками спостережень і щоденними маршрутами польових виходів (рис. 1.4.4). Точки спостережень одночасно наносять і на космознімки великої роздільної здатності, зняті з веб-вузла Планета Земля, Яндекс-Карти чи будь-якого іншого джерела великомасштабної космічної інформації. Місцеположення точок спостережень визначають шляхом отримання їхніх координат на GPS-приймач або орієнтуючи карту з місцевістю. Маршрути різних днів спостережень разом з оглядовими точками позначають на картах різними кольорами.

image
Рис. 1.4.4. Приклад карти фактичного матеріалу

Геоморфологічну карту в польових умовах креслять, визначивши границі між різними генетичними типами та підтипами рельєфу. Різкі границі між об’єктами встановлювати легше, ніж поступові. Вони часто відповідають схиловим уступам, перегинам, брівкам. Поступові границі, наприклад, межі між поверхнями делювіального змиву й акумуляції, льодовикової ерозії і накопичення моренних відкладів тощо, визначають за видимими змінами мікрорельєфу, геологічного субстрату, ґрунтів. Допомагає у виділенні різних генетичних типів рельєфу карта четвертинних відкладів. На топографічну чи космознімальну основу границі наносять за допомогою окомірного чи інструментального знімання. На карті також фіксують окремі форми й елементи рельєфу, характерні чи унікальні для цього генетичного типу. Генезис рельєфу доцільно відображати кольоровим фоном, морфологічні особливості умовними знаками, вік – відповідними індексами. Окремі форми чи елементи рельєфу можуть бути зображені позамасштабними умовними знаками.

Карта сучасних екзогенних процесів під час польових досліджень може бути створена як самостійна одиниця, або як доповнення до геоморфологічної. У випадку площинного поширення екзогенних процесів (заболочування, дефляція, змиви), доцільно креслити окрему карту, способом ареалів, показуючи розповсюдження, а лінійними знаками різного кольору – інтенсивність прояву процесів. Якщо процеси точкового (зсуви, карст) чи лінійного (ерозія, лавини) прояву, то способом позамасштабних знаків їх часто наносять на геоморфологічну основу. Багато проявів процесів або створювані ними елементи рельєфу (наприклад, берегові уступи, які свідчать про активні флювіальні процеси) відображені на топокартах або їх легко розпізнають на космознімках. Досліднику-геоморфологу варто уточнити та відмітити на карті їхнє місцезнаходження, інтенсивність прояву і стан екзогенної форми [3].

На виявлення та картографування сучасних екзогенних процесів суттєво впливає сезон знімання. Найліпший час для обстежень більшості проявів процесів – це рання весна і пізня осінь. Густий трав’яний покрив чи листопадні дерева не затіняють елементи мікрорельєфу, свіжих оголень порід та інших виражень активізації процесів. Їх впевненіше наносять на карту. Під час проходження катастрофічних процесів їхні прояви досліджують негайно після зникнення небезпеки ураження ними.

Запитання для самоперевірки знань

  1. Що таке метод науки?
  2. Які Ви знаєте загальнонаукові та спеціалізовані методи?
  3. Як ще класифікують методи наук?
  4. Які є власне геоморфологічні методи? Методи яких наук застосовують у геоморфології?
  5. Які види геоморфологічних досліджень?
  6. Перелічити аспекти опрацьовувань на підготовчому етапі.
  7. Що виконують на польовому етапі досліджень?
  8. Для чого використовують камеральний етап досліджень?
  9. Назвати текстові документи польових досліджень.
  10. Перелічити графічні документи польових досліджень.

Бібліографія

  1. Беручашвили Н.Л. Методы комплексных физико-географических исследований / Н.Л. Беручашвили, В.К. Жучкова. – Москва: Изд-во МГУ, 1997. – 320 с.
  2. Болысов С.И. Практикум по методике геоморфологических исследований и геоморфологического картографирования / С.И. Болысов, В.А. Костомаха. – Москва: Изд-во МГУ, 1990. – 103 с. – ISBN 5-211-0 1997
  3. Бортник С.Ю. Методи польових географічних досліджень. Вивчення рельєфу та рельєфоуворюючих відкладів: навчальний посібник / С.Ю. Бортник, О.В. Ковтонюк, Н.М. Погорільчук. – Київ: “Прінт-сервіс”, 2014. – 165 с.
  4. Грабченко А.І. Методи наукових досліджень: навч. посібник / А.І. Грабченко, В.О. Федорович, Я.М. Гаращенко. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2009. – 142 с.
  5. Гурский Б.Н. Полевые практики по географическим дисциплинам и геологии / Б.Н. Гурский, К.К. Кудло. – Минск: Университетское, 1989.
  6. Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках / Сочинения в двух томах. Том 1. – Москва: Мысль, 1989. – С. 250-268.
  7. Дьяконов К. Н. Современные методы географических исследований / К.Н. Дьяконов, Н.С. Касимов, В.С. Тикунов. – Москва: Мысль, 1996. – 184 с.
  8. Жучкова В. К. Природная среда – методы исследования / В.К. Жучкова, Э.М. Раковская. – Москва: Мысль, 1982. – 163 с.
  9. Исаченко А. Г. Методы прикладных ландшафтных исследований / А.Г. Исаченко. – Ленинград: Наука, 1980. – 222 с.
  10. Ковальчук И.П. Стационарные исследования экзогенного рельефообразования в Украине// Рельеф и экзогенные процессы гор. Материалы Всероссийской научной конференции с международным участием, посвященной 100-летию со дня рождения д-ра геогр. наук, проф. Л.Н. Ивановского. – Иркутск: Изд-во Института географии им. В.Б. Сочавы СО РАН, 2011. – Т. 1. – С. 113-116.
  11. Колтун О.В. Вступ до геоморфології: навч. посібн. / О.В. Колтун. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – 80 с.
  12. Комплексная полевая практика по физической географии / Под ред. Пашканга К.В. – Москва: Выс. школа, 1986. – С. 84-88.
  13. Кузнецов П.С. Методологические проблемы физической географи / П.С. Кузнецов. – Саратов, 1970.
  14. Макунина Г. С. Методика полевых физико-географических исследований. Структура и динамика ландшафта: учеб. метод. пособие / Г.С. Макунина. – Москва: Изд-во МГУ, 1987. – 115 с.
  15. Методика полевых физико-географических исследований / Под ред. А.М. Архангельского. – Москва: Высш. школа, 1972.
  16. Мороз С.А. Методологія географічної науки: навч. посібн./ С.А. Мороз, В.І. Онопрієнко, С.Ю. Бортник. – Київ: Заповіт, 1997. – 333 с.
  17. Науково-методичні основи геоморфологічного аналізу та картографування: монографія / В. П. Палієнко та ін. – Київ, 2008. – 371 с. – Деп. В ДНТБ України 04.04.08, №25 – Ук2008.
  18. Нестерович В.Н. Методика изучения рельефа окружающей территории / В.Н. Нестерович // Вопр. методики школьного геогр. краеведения. – Минск, 1982.
  19. Рузавин Г.И. Методология научного исследования / Г.И. Рузавин. – Москва, 1999.
  20. Сидоренко В.К. Основи наукових досліджень: навч. посібн. / В.К. Сидоренко, П.В. Дмитренко. – Київ: РННЦ “ДІНІТ”, 2000. – 259 с.
  21. Симонов Ю.Г. Геоморфология. Методология фундаментальных исследований / Ю.Г. Симонов. – Санкт-Петербург: Питер, 2005. – 427 с.
  22. Симонов Ю.Г. Методы геоморфологических исследований: Методология: учеб.пособие / Ю.Г. Симонов, С.И. Болысов – Москва: Аспект Пресс, 2002. – 191 с.
  23. Сіворонов А. О. Польові геологічні практики: навч. посібн. / А. О. Сіворонов, Л. В. Генералова, Т. С. Дворжак. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2012. – 225 c.
  24. Спиридонов А.И. Основы общей методики полевых геоморфологических исследований и геоморфологического картографирования / А.И. Спиридонов – Москва: Выс. школа, 1970. – 456 с.
  25. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень: навч. посібн. / Г.С. Цехмістрова. – Київ: Видавничий Дім “Слово”, 2003. – 240 c.
  26. Чемеков Ю.Ф. Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям / Ю.Ф. Чемеков, Г.С. Ганешин, В.В. Соловьев. – Москва: Недра, 1972. – 384 с.
  27. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. – Київ: Знання-прес, 2002. – 295 с.
  28. Geomorphological techniques by Andrew S. Goudie (editor). – London, 2003. – 592 pp. – ISBN 020343059X
  29. https://uk.wikipedia.org/wiki/Метод
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом
При копіюванні інформації обов'язкові прямі посилання на сторінки сайту.
Всі книги та статті є власністю їхніх авторів та служать виключно для ознайомлення.