Клімат Закарпатської області: снігові лавини та кліматична характеристика сезонів

Снігові лавини та сніжники

Для гірської частини Закарпатської області характерний тривалий багатосніжний зимовий період. Наприклад, за п'ять місяців зими (грудень-квітень) у середньому тут випадає понад 500 мм опадів переважно у твердому вигляді. Такої кількості снігу досить, щоб утворилось рівномірне покриття висотою близько 1 м. Інтенсивні переважно південно-західні вітри зумовлюють істотний перерозподіл снігових мас, що регулярно переносяться здебільшого на північні та східні схили гірських масивів, де утворюється особливо потужне (2-3 м) снігове покриття (С.М.Стойко, П.Р.Третяк, 1979). Надмірне снігонагромадження зумовлює виникнення снігових лавин і тривале залягання потужних снігових тіл — сніжників.

Активізація снігових лавин приурочена переважно до крутих (30-40°) пригребеневих схилів і дуже крутих (більше 40°), нерідко скелястих стінок польодовикових карів, вкритих лучною та дрібночагарниковою рослинністю. В умовах м'якого і вологого клімату й інтенсивної дії вітрів у Карпатах часто виникають лавини зі свіжого та навіяного снігу, які бувають після інтенсивних снігопадів і хуртовин, а також мокрі лавини, що утворюються під час відлиг. Трапляються також випадки обвалів снігових карнизів на гребенях хребтів. Об'єми зафіксованих лавин становлять від 5 до 100 тис. м³ снігу. Діяльність лавин на території Закарпаття спостерігається щорічно, проте особливо вона проявляється в багатосніжні роки. Наприклад, у березні 1968 р. у Чорногорі зійшла лавина об'ємом 200-300 тис. м³.

Лавинні процеси нищать геокомплекси високогір'я та лісового середньогір'я Карпат. У місцях систематичного сходу лавин вздовж гірських схилів утворюються безлісні лавинні траси, які нерідко досягають рівнів 800-1000 м. Знищуючи рослинність, здираючи грунт і гірську породу, лавини різко погіршують гідрологічну та захисну функції рослинності, зумовлюють інтенсифікацію ерозійних і селевих процесів. У снігозборах утворюються ерозійні борозди, посеред лавинних трас — глибокий ерозійний вріз, а по її боках — паралельні гряди з уламкового матеріалу. Поблизу дна долини у нижній частині траси з різноманітного знесеного лавинами матеріалу (снігу, органіки, гірської породи) формується конус виносу (рис. 9).

Рис. 9. Лавинний конус у Чорногірському масиві (фото П.Р.Третяка).

Знищуючи цінні масиви лісів, спричиняючи деградацію гірських угідь, лавини завдають чималої шкоди народному господарству. Під їх впливом формуються локалізовані у просторі, специфічні в ценотичному відношенні поєднання природних компонентів, які можна назвати лавинними. У цілому вся система взаємозв'язаних лавинними процесами комплексів становить певний географічний об'єкт — осередок лавинної діяльності, що його називають лавиновищем.

У межах Закарпатської області виявлено понад 250 таких лавиновищ, які концентруються переважно на північних і східних макросхилах найвищих гірських масивів — Боржавського, Краснянського, Свидовецького, Чорногірського та Мармароського і поширюються від гребеневих рівнів до абсолютних висот порядку 800-1000 м.

Істотно впливають на гірські ландшафти потужні весняні та літні сніжники. Формуються вони переважно у пригребеневих частинах найвищих гірських масивів внаслідок відкладання в улоговинах та інших пониженнях рельєфу перенесеного вітром снігу. Рідше сніжники утворюються з конусів виносу снігових лавин. Максимальна висота товщі сніжників на початку весни становить 5-10 м і більше, а питомий запас снігу коливається в межах 3-5 т/м². Площа поверхні таких снігових полів рідко перевищує 1 га (у горизонтальній проекції); відповідно їх об'єм становить не більш як 50 тис. м³, а маса снігу досягає 30 тис. т.

Тривалість залягання сніжників у високогір'ї Карпат різна. Більшість їх розтає на початку липня. Окремі особливо потужні лежать до початку серпня. Спостереження за таненням сніжників у 1976-1978 рр. показали, що в умовах карпатського високогір'я протягом теплого періоду може розтанути снігова маса з питомим запасом 6-7 т/м², що відповідає сніжнику висотою близько 12 м.

Кліматична характеристика сезонів

Зима

Зима — період року з середньодобовою температурою нижче 0°С і значним впливом циклонічної діяльності з боку Атлантики. Частий прихід морського повітря утримує протягом зими досить високі температури, високу відносну вологість і хмарну погоду. Часом, як вказує І.О.Бучинський (1971), у циклонічній діяльності бере участь континентальне помірне повітря, що призводить до різкого зниження температури. Зима на Закарпатті порівняно коротка і починається в середині грудня, тривалість її 2,5-3 місяці. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) від -3 до -4°С. Погода переважно хмарна, з частими туманами, середні добові температури близько 0°С, у ряді випадків (навіть у січні) не буває морозів і температура вдень досягає 10...12°С. Разом з тим вторгнення холодного повітря зі сходу та північного сходу спричиняє в окремі роки досить різкі зниження температури. Наприклад, у 1893 р. середня температура січня всюди була нижче -10°С (Чоп -13,1°С, Хуст -12,5°С, Ужгород -10,6°С). Абсолютний мінімум температури може опускатись у січні-лютому до -36°С, а абсолютний максимум в ті ж місяці 13...17°С. Сильні морози бувають дуже рідко.

Зимовий сезон характеризується відлигами, кількість яких за три зимові місяці становить більше 50 днів, тому сніговий покрив нестійкий і малопотужний. Інколи спостерігаються невеликі інверсії температури, коли у долині буває холодніше, ніж на гірських схилах.

Весна

За її початок прийнято перехід середніх добових температур через 0°С. У цей період переважають повітряні течії, пов'язані з Азорським антициклоном, посилюється вплив циклонів із Середземного моря. Збільшується також вплив теплих полярних континентальних повітряних мас і повторюваність вторгнень континентального тропічного повітря. Очевидно, що такий різноманітний вплив повітряних мас зумовлює часту зміну весняної погоди Закарпаття. Починається весна в кінці лютого — на початку березня. Для ранньої весни властиві добові коливання температури (вдень вона може підвищуватись до 15...18°С, а вночі падати до -5...-10°С). Такий нестійкий термічний режим властивий для березня. В окремі роки у цьому місяці абсолютний мінімум може сягати -28...-31°С; а абсолютний максимум 24...28°С.

Максимальне підвищення температури протягом квітня становить 28...32°С, а травня 30...34°С Для весняних місяців характерні пізні приморозки. Останні приморозки на Закарпатті припиняються в кінці другої — на початку третьої декади квітня. Весняні приморозки особливо небезпечні у другій половині квітня, коли починають розпускатись бруньки. Ймовірність появи приморозків після 15 квітня на схилах і вершинах становить 60-70%, а в низовинах і нижніх частинах схилів від'ємні температури спостерігаються майже щорічно.

Літо

За початок літа прийнято дату переходу середньої добової температури через 15°С. Умови атмосферної циркуляції складаються таким чином, що переважаючою повітряною масою є морське повітря помірних широт. Вторгнення континентального тропічного повітря зумовлює максимальні температури. Літо тут починається 10 травня (як і в районі Ялти) і закінчується 16 вересня, його тривалість 120-135 днів. Середні добові температури повітря 15...25°С, а максимальні 36...40°С. Для цього сезону характерна найбільша кількість опадів, дуже часті грози (20-25 днів). Відносна вологість 50-60%.

Осінь

За початок прийнято перехід середньої добової температури 15°С, за кінець перехід її через 0°С. Протягом осені відбувається заміна літньої циркуляції зимовою. Осінь на Закарпатті починається у другій половині вересня і триває 80-90 днів. Початок її характеризується малохмарною погодою і відносно високою температурою. Середні добові температури становлять 20...15°С, а максимальні 29°С. Згодом хмарність зростає, понижується температура і збільшується кількість днів з тривалими опадами, туманами. У кінці жовтня починаються приморозки. На осінь припадає другий максимум опадів. За осінні місяці випадає від 180 мм на рівнинах, до 300-320 мм опадів у горах. Нерідко восени для Закарпаття характерна тепла погода з дощами облогового характеру. Такі погодні умови зумовлені приходом теплих морських мас повітря зі Середземномор'я.