На північ від Нью-Йорка знаходиться місцевість, назва якої говорить сама за себе. Це Нова Англія. Тут у 1620 р. було засновано першу англійську колонію. Не кращі умови для землеробства і приморське положення сприяли розвитку ще в колоніальну епоху несільськогосподарської діяльності. Судноплавство, морська торгівля, в тому числі торгівля рабами з Африки, рибальство, китобійний промисел і суднобудування стали джерелами початкового нагромадження капіталу. На початку XIX ст. тут відбувся промисловий переворот і звідси почалась індустріалізація США. Під час Громадянської війни в США Нова Англія була промисловою майстернею, головною базою постачання, банком та арсеналом Півночі. В економічній географії Нова Англія стала класичним прикладом безперервної зміни структури господарства, еміграції старих галузей і виникнення на їхньому місці нових, більш складних і новітніх для свого часу. І зараз Нова Англія як район наукоємних виробництв і послуг поступається лише Каліфорнії і Нью-Йорку.
Електронні компоненти та ЕОМ, системи зв'язку, волоконна оптика, біомедичні й фармацевтичні препарати, медичні й навігаційні прилади та інструменти, авіаційні двигуни, вертольоти, ракети, системи управління ракетами, космічне обладнання, атомні підводні човни і аналогічні їм вироби — сучасна спеціалізація обробної промисловості Нової Англії. Традиційні для району текстильна, швейна і шкіряно-взуттєва галузі зараз невеликі за розмірами і спеціалізуються на високоякісних виробах.
Найбільшим тут є консолідований метрополітен Бостона (5,4 млн жителів). Бостон відігравав виняткову роль в історії та культурному житті США. Зараз він уособлює сучасну Нову Англію та її структуру господарства. Найперспективнішими в ньому вважають виробництво комп'ютерів та комплектуючих, а також послуги в галузі комп'ютерного обслуговування, обробки інформації, фінансів і медицини. Серед інших міст: Хартфорд — колись перша «столиця» верстатів, а зараз центр виробництва авіаційних двигунів, і порти Нью-Лондон і Ньюпорт з верфями атомних ракетних підводних човнів і головною базою підводного флоту США на Атлантичному узбережжі.
Консолідований метрополітен Філадельфії (6,0 млн жителів) лежить у гирлі річки Делавер. З 1790 по 1800 р. місто було столицею США і зараз в ньому багато історичних пам'яток. Сучасна галузева структура господарства Філадельфії нагадує Нью-Йорк. На узбережжі вона зазнала найбільшого скорочення робочих місць у промисловості, але залишається важливим портом. Серед оточуючих її метрополітенів — Уїлмінґтон — місто хімічної та фармацевтичної промисловості зі штаб-квартирою корпорації Дюпон, і Атлантік-Сіті — океанічний курорт з казино і принада для туристів.
Консолідований метрополітен Вашинґтона-Балтімора (7 млн жителів, у тому числі у Вашингтоні — 4,5 млн) обслуговується спільним міжнародним аеропортом та морським портом Балтімора. Балтімор — промисловий центр. Поруч з ним працює металургійний комбінат. Продукцією міста є радари та інше електронне обладнання, сталеві труби і листова сталь, олово, судна і силове обладнання, цукор, овочеві консерви. В Балтіморі знаходиться університет Джона Хопкінса — найбільший одержувач асигнувань на наукові дослідження серед університетів США.
Місто лежить в глибині Чесапікської затоки. В її гирлі сформувався ще один консолідований метрополітен, в якому зрослися три портові міста — Норфолк, Ньюпорт-Ньюс і Вірджинія-Біч. Він поєднує найбільшу військово-морську базу США, величезні верфі, на яких будуються атомні авіаносці, експорт аппалачського вугілля і морський курорт.
ВАШИНҐТОН — місто, спеціально побудоване для виконання столичних функцій. В 1791 р. Конгрес купив у штатів Меріленд і Вірджинія 174 км кв землі на берегах річки Потомак і утворив незалежний від будь-якого штату Федеральний округ. Його назвали Колумбія (на честь Христофора Колумба), а місто — Вашингтон (на честь першого президента США). Зараз столиця територіально розрослася і займає чималі землі в оточуючих штатах.
Вашингтон — передусім столиця. Тут знаходяться Білий Дім — резиденція президента, Капітолій — будинок Конгресу, міністерства й відомства, включаючи воєнне — Пентагон і Центральне розвідувальне управління, а також іноземні представництва. Кількість урядових службовців досягає вже 370 тис. чоловік. Вашинґтон — великий культурний центр. Бібліотека Конгресу є найбільшою в світі, в ній нараховується 100 млн одиниць зберігання. Серед музеїв виділяються Смітсонівські інститути — музейний і дослідницький комплекс (космос, історія, природа, мистецтво, індустрія). Визначними пам'ятками столиці є меморіали президентів Вашинґтона, Джефферсона і Лінкольна, а також Арлінґтонське кладовище з могилою Невідомого солдата. На Атлантичному узбережжі Вашингтон поряд з Нью-Йорком — головні центри туризму. Щороку кожний з них відвідує 17-18 млн чоловік.
Промисловість Вашингтона спочатку обмежувалась поліграфією і харчовою. Зараз метрополітен став зосередженням також новітніх виробництв, наукових досліджень і послуг.
Північно-східне Атлантичне узбережжя тісно пов'язане з Аппалачами. Через гори проходять транспортні коридори, які з'єднують узбережжя з Приозер'ям. Серед міст тут привертає увагу Рочестер на березі озера Онтаріо зі штаб-квартирою, науковими лабораторіями і заводами фірми «Кодак». Продукцією науково-промислового парку, що виник на їх основі, є не тільки фотокіноапаратура і плівка, а й інші наукоємні вироби й послуги в галузі оптики і лазерної техніки. Серед рекреаційних місцевостей — гірський масив Адірондак з олімпійським містечком Лейк-Плесід і гори Катскілл. В Лейк-Плесіді двічі (в 1932 і 1980 pp.) проходили Зимові Олімпійські ігри.